Поширений майже на всіх континентах. Сказ трапляється у 150 країнах та територіях на всіх континентах, крім Антарктиди. Особливо високий рівень поширеності фіксується в Африці та Азії.
Найчастіше — через укуси собак. За даними ВООЗ, 99% випадків сказу у людей спричинені укусами інфікованих собак. Утім, будь-які теплокровні тварини, включно з домашніми (котами) і дикими (лисицями, єнотами), можуть переносити вірус.
Не всі тварини передають сказ. Носіями вірусу можуть бути майже всі теплокровні тварини. А ось гризуни та зайцеподібні майже ніколи не хворіють на сказ, а віргінський опосум взагалі має надвисоку стійкість до вірусу. Рептилії (ящірки та змії), земноводні (жаби), птахи, риби та комахи не хворіють на сказ і не є його переносниками.
Інфікування — не лише через укуси. Вірус сказу може потрапити до організму не тільки через укуси, а й через подряпини чи ослинення. Слина хворої тварини, яка потрапляє на пошкоджену шкіру або слизові оболонки, також несе серйозний ризик зараження. Фіксувалися вкрай рідкісні випадки зараження під час вдихання аерозолів, які містять вірус, через вживання сирого м’яса чи молока інфікованих тварин, а також під час пересадки органів.
Правда і вигадки про кажанів. Якщо до вашого житла потрапив кажан, не панікуйте. Вони рідко атакують людей, якщо їх не лякати й не чіпати. Із 28 видів кажанів України лише в трьох фіксували сказ: EBLV-1 — у пергача пізнього (Eptesicus serotinus), EBLV-2 — у нічниці водяної (Myotis daubentonii) та нічниці ставкової (Myotis dasycneme). Утім, якщо кажан таки вкусив вас, слід звернутися до лікаря, як і після укусу будь-якої дикої тварини.
Симптоми можуть бути незвичними. Початкові симптоми сказу можуть включати підвищення температури, незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально.
Активний і паралітичний. Активний сказ проявляється гіперактивністю, страхом перед водою (гідрофобією) і навіть перед свіжим повітрям (аерофобією). Паралітичний сказ призводить до поступового паралічу, що починається з місця укусу, продовжується комою і завершується смертю.
Інкубаційний період може бути довгим. Вірус здатний «ховатися» в організмі від кількох тижнів до року. Найкоротший інкубаційний період спостерігається після укусів у голову або шию, адже так він швидше досягає мозку.
Якщо не лікувати… Коли симптоми починають проявлятися, ефективного лікування вже не існує. Сказ завжди небезпечний для життя, але вчасне введення антирабічної вакцини може врятувати людину після контакту з інфікованою твариною.
Уколів не 40, а п’ять. Щеплення проти сказу передбачає введення лише п’яти доз вакцини, а не сорока, як інколи можна почути: у нульовий день під час звернення до лікаря, а потім на третій, сьомий, 14-й і 28-й день. У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, ослинення слизових оболонок може бути призначений антирабічний імуноглобулін.
Вакцинація тварин — най-кращий запобіжник. Щоб уберегти домашніх улюбленців і худобу від сказу, їм потрібно вчасно зробити щеплення. Для вакцинації диких тварин у лісових та польових угіддях України розповсюджуються вакцини-приманки у вигляді брикетів. Раніше це робили за допомогою авіації, а зараз фахівці розкидають їх вручну. Важливо не торкатися цих брикетів, якщо їх знайдете.
Перший крок до захисту. Якщо вкусила тварина, потрібно негайно промити рану мильною водою протягом 15 хвилин. Це допоможе нейтралізувати вірус. Потім необхідно звернутися до лікаря для отримання антирабічної допомоги.
Дотримуйтеся профілактичних заходів і своєчасно вакцинуйте тварин, щоб захистити себе від цього смертельно небезпечного вірусу.
Дюжина фактів про сказ
