Що турбує українських аграріїв у наш непростий час? Які можливості дають банки, донорські та благодійні організації для вирішення конкретних завдань? Які зміни маємо у законодавчому полі країни та як ними скористатися? Що радять науковці?
Ці та багато інших питань обговорювалися на регіональній аграрній конференції «АгроШум Одеса», в якій взяли участь як власники малих і середніх агропідприємств, так і керівники великих господарств, головні агрономи, фінансисти, представники технологічних компаній південного регіону.
Програма заходу була розділена на три основні блоки: досвід і практика, економіка й гроші, технології та інновації.
Першою доповідачкою на конференції була Алла Стоянова — депутатка Одеської обласної ради, голова громадської організації «Аграрна Одещина», член Всеукраїнської аграрної ради. Тема її виступу «Вода — пульс степу: як реформа зрошення повертає життя українській землі» викликала немало запитань, зокрема щодо застосування закону «Про організації водокористувачів та стимулювання мелі-орації земель», діяльності Асоціації організацій водокористувачів України та державної підтримки зрошення. «Для півдня України питання води та відновлення систем зрошення є критичним, — наголосила вона. — Без вирішення цієї проблеми неможливо говорити ні про стабільну врожайність, ні про довгостроковий розвиток аграрної економіки регіону».
Григорій Господаренко, вчений-агрохімік, ґрунтознавець, доктор сільськогосподарських наук, професор, говорив про живлення рослин у новій кліматичній реальності. Він ознайомив учасників конференції зі своїми працями про мінеральний склад основних культур та про взаємозв’язок між мінеральним складом ґрунтів, застосуванням відповідних добрив й ужинком. «Урожай формується не в конкретному сезоні, — наголосив учений. — Він формується за результатами системної роботи із землею. І саме баланс елементів живлення, органічних речовин та правильної агротехнології визначає стабільність виробництва».
Про механізми підтримки підприємництва, освітні й грантові програми, інвестиційні можливості та міжнародні проєкти, які можуть допомогти фермерам й агробізнесу залучати фінансування і розвивати виробництво, поінформували учасників зібрання директорка програми підтримки сільського господарства Mercy Corps Ольга Двоєглазова та представник Агенції регіонального розвитку Одеської області Валерій Мітішов.
Як зберігати вологу в умовах нинішніх кліматичних змін? Як оптимізувати польові операції та працювати з мінімальними втратами ресурсу? Про те, як наукові розробки допомагають вирішувати складні питання сучасної агрономії, йшлося у рамках технологічного блоку конференції, де були і практичні поради від хліборобів півдня, і напрацювання профільних компаній.
Скажімо, Андрій Горобець, бренд-менеджер BEDNAR в Україні, розповів про нові підходи до управління пожнивними рештками та сівби з максимальним збереженням вологи. В умовах посушливого півдня, наголосив він, врожай формується ще до посіву — через правильну роботу з рослинними рештками, структуру ґрунту та технологію обробітку.
Про агрономічну логіку сезону-2026 говорив Олег Загородній, головний агроном Life Biochem, який акцентував на тому, що в умовах півдня агрономія дедалі більше перетворюється на управління ризиками: «Ключове завдання — максимально конвертувати зимову вологу у старт культури, адже навіть кілька зайвих проходів техніки можуть призвести до втрати критичного ресурсу. Тому важливими стають точні рішення щодо густоти посіву, підбору гібридів і технології захисту, які дозволяють працювати не на максимальний урожай у сприятливі роки, а на стабі-льний результат у складних умовах».
До дискусії також долучилися фермери з Херсонщини та Миколаївщини.
Зокрема, Сергій Сорокунський, співзасновник та СЕО «Сапфір Агро», виступив з доповіддю «Як працювати під тиском і залишатися системним». «Медійність як механізм дії, фокус на можливостях, а не на проблемах, ре-інвестиції та наполегливість», — підкреслив фермер з Херсонщини, порадивши всім присутнім долучитися до його життєвого кредо: «Ми залишаємося, працюємо, рухаємося далі!».
Вікторія БРУХАЛЬ
Пульс степу — вода
