26 листопада відбулася позачергова сесія Одеської обласної ради, яку провів її голова Сергій Паращенко. У президії також перший заступник голови облради Вадим Шкарівський, заступник Юрій Дімчогло і голова обл-держадміністрації Максим Куций.
До порядку денного пленарного засідання було внесено лише три питання: два депутатських звернення до вищих органів влади і розгляд депутатських запитів.
Переважною більшістю голосів (64 — «за», двоє — «утрималися») депутати підтримали звернення Одеської обласної ради до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо недопущення передчасного відкриття ринку землі як такого, що суперечить інтересам держави та українців.
Як відомо, 13 листопада Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про скасування з 1 жовтня 2020 року мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, а за місяць до цього, 7 жовтня, Одеська обласна рада схвалила і скерувала до Києва своє перше звернення-вимогу про недопущення такого кроку. На нього ніхто не відреагував, відтак перед другим парламентським читанням одеські депутати нагадали найвищій владі про свою категоричну позицію з цього питання.
Варто відзначити неабияку активність депутатів, адже було більше двох десятків палких виступів — як з місця, так і з трибуни.
Головні аргументи прозвучали такі: земля — це не товар, адже вона, за Конституцією, належить усьому народу, тобто кожному громадянину, а не конкретним власникам. Якщо ж виставити українські чорноземи на продаж, то дуже скоро їх скупить сотня-дві латифундистів, а люди, які жили зі своїх наділів, здаючи їх в оренду чи працюючи самостійно, залишаться практично ні з чим: багато грошей вони не отримають, оскільки ті, хто скуповуватиме землю, будуть зацікавлені збити ціну до мінімуму.
Не втримаються на плаву і дрібні фермери (деякі з них сьогодні палко підтримують відкриття ринку землі) — їх просто «проковтнуть» великі землевласники.
Прозвучало категоричне застереження: якщо і цього звернення київська влада знову не почує, як не почула першого, то представники облради вирушать до столиці й проведуть відкрите засідання під будівлею Верховної Ради. До такого неординарного кроку закличуть і колег з інших регіонів України, оскільки, казали, більшість населення по всій країні проти відкриття ринку землі, а вони, мовляв, живуть серед людей і добре знають їхні настрої та бажання, які невідступно відстоюватимуть.
Єдиною людиною, що виступила в сесійному залі за продаж землі, був голова ОДА Максим Куций, який якраз відстоював позицію Президента Володимира Зеленского, запевняючи присутніх, що земельний ринок «піде тільки на користь людям, оскільки земля є власністю, а з власні-стю можливі різні оборудки».
Під час пленарного засідання було схвалено і текст звернення Одеської обласної ради до Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо зняття із розгляду законопроєкту про внесення змін до закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та недопущення примусової децентралізації на території України.
Нагадаємо також, що на минулій сесії, яка відбулася 25 жовтня, вже приймалося аналогічне звернення до уряду, яке було проігнороване. Більше того, Верховна Рада встигла навіть ухвалити в першому читанні законопроєкт, який взагалі відтісняє обласні ради від процесу формування ОТГ, залишаючи це питання у компетенції конкретних населених пунктів, місцевих облдержадміністрацій і безпосередньо Кабміну.
Зрозуміло, що це обурило депутатів, радитися з якими Київ не вважає за потрібне.
Оплески у залі викликала пропозиція депутатки Євгенії Абрамової: якщо так, то громада області хоче бачити конкретні економічно обґрунтовані викладки доцільності примусового об’є-днання громад, які мусить надати ОДА. Таких викладок ніхто допоки не бачив. Нам зібратися, як люди кажуть, що голому підперезатися. Можна навмання розкреслити карту області, виконуючи завдання начальства, але що матимемо у підсумку?
Реформа місцевого самоврядування, йшлося у виступах депутатів, — одна з найуспішніших, стартувала вона дуже активно й позитивно, однак почала пробуксовувати, коли теоретичні розрахунки, зроблені у кабінетах, стикнулися із суворою реальністю життя.
Дуже переконливим був виступ з трибуни запрошеного на пленарне засідання сільського голови із Березиного Тарутинського району Федора Желязкова.
Принцип добровільності при створенні об’єднаних територіальних громад, сказав він, повинен припускати і добровільну відмову від об’єднання, якщо люди бажають зберегти самостійність. На його переконання, мешканці того чи іншого населеного пункту в Україні повинні зберегти за собою право взагалі не брати участі в процесі створення ОТГ, якщо на те буде їхня воля. При цьому громада, яка відмовилася від об’єднання, не повинна відчувати жодних утисків.
Наші південні райони, а йшлося саме про них, — це населені пункти, в яких мешкає від 5 до 10 тисяч осіб, допоки не створили жодної ОТГ, мотивуючи це тим, що вони й так самодостатні і зможуть прожити на свої кошти, навіть не просячи від держави. Їм, мовляв, буксири не потрібні, вони рушили своїм ходом, відтак примусом ніхто нічого від них не доб’ється.
Сергій Паращенко підтримав Федора Желязкова, назвавши його патріотом України і погодившись з тим, що принцип добровільності припускає не лише участь в об’єднанні, але й відмову від нього. Він також сказав, що слід зважати на важливий аспект економічної спроможності — здатність громади продовжувати існувати на умовах самофінансування, оскільки держава так щедро, як сьогодні, навряд чи й надалі підтримуватиме ОТГ, а отже доведеться розраховувати винятково на власні сили.
Текст звернення було підтримано одноголосно: тільки добровільні союзи, на переконання депутатів, можуть стати основою подальшого ефективного розвитку регіону, а ось примусовість, на яку зважується уряд, призведе до великих проблем.
Ще один клопіт, яким нині живе обласна громада, — це наміри Одеси в контексті децентралізації приєднати до себе 27 навколишніх населених пунктів, що не викликає особливого ентузіазму в депутатів обласної ради.
Мотивація така: сьогодні Одеса має найбільшу скупченість населення в Україні: понад
6 тисяч осіб на квадратний кілометр. Місту стало тісно, оскільки під час курортного сезону, а він, зважаючи на рекреаційний потенціал, може тривати цілоріч, а не лише з травня по жовтень, населення обласного центру подвоюється, а то й потроюється.
Одеський міський голова мріє про «Велику Одесу», у складі якої будуть населені пункти від Сухого до Аджалицького лиманів уздовж морського узбережжя, а також села і селища, що лежать у межах об’їзної дороги і прилеглі до неї. Свої плани він виклав у листі до облдержадміністрації, які та не підтримала.
Голова обласної ради Сергій Паращенко, навпаки, підтримує ідею розширення кордонів Одеси за рахунок її най-ближчих передмість. На даний час, сказав він, активно працює спеціально створена комісія облради, котрій належить розібратися не лише в питанні створення конгломерації «Велика Одеса», а й з проблемами інших територіальних громад регіону, яких предостатньо.
І знову ж таки, силою зробити це не вийде. Прихильники ідеї кажуть, що охоче стануть городянами, противники ж дорікають: чи не лусне, бува, й так не бідна Одеса, замахнувшись на безцінні курортні землі, які, можливо, підуть під забудову?
Яна СТАСІНА.
НЕ НА БУКСИРІ, А ЛИШЕ СВОЇМ ХОДОМ