20 листопада у конференц-залі президії Національної академії наук України відбулася презентація концепції комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» як завершеного проєкту, над яким тривалий час працювала спеціально створена на замовлення Міністерства культури України та самого заповідника «Бабин Яр» велика група науковців при Інституті історії України НАНУ.
Це вже не перша презентація цього документа. Цього разу, можна сказати, всеукраїнського рівня, зініційована Асоціацією єврейських організацій та общин України спільно з робочою групою науковців.
На початку заходу зі вступним словом до його учасників (а загалом прибуло понад 160 представників єврейських громад та інших організацій) виступив співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин України Йосиф Зісельс. Привітавши присутніх з важливою подією, він акцентував увагу на значущості прийняття нашої — української – концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру для розробки конкретної програми її реалізації у найближчі роки.
Модератором презентації була секретар робочої групи з напрацювання концепції, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Тетяна Пастушенко. Вона представила присутнім у залі своїх колег і надала слово голові робочої групи Геннадієві Боряку, члену-кореспонденту НАНУ, заступникові директора Інституту історії України, який розповів про зроблене.
З інформацією про роботу над створенням Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру в будівлі по вул. Іллєнка, 44 у Києві виступив генеральний директор заповідника «Бабин Яр» Борис Глазунов.
Із загальною структурою та змістом концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру (як документа) присутніх ознайомив заступник голови робочої групи Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії Києва, відповідальний секретар Громадського комітету з ушанування пам’я-ті жертв Бабиного Яру.
Член робочої групи, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАНУ Сергій Кот говорив про конкретні пропозиції щодо комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Проєкт Українського музею Голокосту як складової частини концепції презентував член робочої групи, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Іван Патриляк, проєкт меморіального Музею Бабиного Яру – член робочої групи Фелікс Левітас, професор, завідувач кафедри історичної і громадянської освіти ІППО Київського університету ім. Бориса Грінченка, а проєкт Меморіального парку як невід’ємної частини меморіального комплексу – член робочої групи, начальник наукового відділу Україн-ського інституту національної пам’яті Вікторія Яременко.
Представники єврейських громад небайдуже сприйняли повідомлення науковців і під час активного обговорення проєкту концепції висловили деякі думки та пропозиції щодо нього. Важливим фактором врахування громадської думки стало заповнення учасниками опитувальних листів щодо намічених концепцією заходів.
Підсумовуючи, Йосиф Зісельс подякував усім присутнім і зазначив, що єврейські громади можуть пропонувати альтернативні проєкти концепції меморі-алізації Бабиного Яру.
Михайло ГЕРШКОВИЧ,
учасник заходу.
м. Балта.
БАБИН ЯР: КОНЦЕПЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ МЕМОРІАЛІЗАЦІЇ