Й одна з основних причин цієї загрози — діяльність людини.
• Через поглиблення та розширення водойм при створенні суднохідних шляхів знищуються оселища осетрових.
• Осетрові — це мігруючі риби. Вони долають великі відстані між нерестовищами в середній та верхній течії річок і ділянками нагулу в нижній течії або морі. Греблі та інші штучні перешкоди на річках блокують їх шлях до нерестовищ та зворотній маршрут до моря.
• Надмірний вилов і браконьєрство. Зокрема, браконьєри нерідко використовують заборонені методи лову, як-от електровудки і сітки, які завдають величезної шкоди популяції осетрових.
• Забруднення водойм промисловими стоками і сільськогосподарськими відходами також негативно впливає на їхнє здоров’я і здатність до розмноження.
2020 рік став свідком сумної події: один із видів осетрових — веслоніс китайський — був офіційно оголошений вимерлим. Головною причиною його зникнення стало будівництво гребель. Фатальну роль відіграло, зокрема, зведення греблі Гечжоуба на протоці річки Янцзи в Китаї. Ця гребля не обладнана спеціальними «рибоходами» або іншими обхідними шляхами, що відрізало веслоноса китайського від його нерестовищ, розташованих вище за течією. Без можливості дістатися до нерестовищ популяція не змогла відновитися. Цей трагічний приклад є нагадуванням про те, що бездумне будівництво гідротехнічних споруд може мати жахливі наслідки для екосистем річок та їхніх мешканців.
Із 26 видів осетрових риб у нас історично водилися шість. Усі вони занесені до Червоної книги України. Два з них — осетер атлантичний та осетер шип — офіційно визнані вимерлими. Інші чотири види гостро потребують охорони і збереження. Білуга звичайна і стерлядь прісноводна мають статус видів, які зникають, а осетер європейський і севрюга звичайна — вразливих.
Міністерство довкілля України спільно з WWF-Україна, науковцями та експертами розробили План дій щодо збереження осетрових риб (родина Acipenseridae) на період 2021—2030 років. Його мета — відновити популяцію осетрових у нашій країні.
Чому це так важливо? На «долю» осетрових випала багатогранна роль з підтримки балансу водних середовищ. Їхнє зникнення може призвести до відчутних, якщо не катастрофічних, змін у біорізноманітті, адже вони вважаються парасольковими видами. Осетрові — індикатори здоров’я екосистем.
Окрім державних ініціатив, істотну роль у цій справі відіграють громадські організації, а також небайдужі українці.
Як кожен з нас може врятувати осетрових від зникнення?
В Україні вилов осетрових заборонений і контролюється законом. Якщо під час риболовлі ви помітили представника осетрових у сітках, якомога швидше звільніть його.
Пам’ятайте про відповідальне споживання. Купуйте продукцію з осетрових, вирощених в аквакультурі, тобто у спеціально створених для цього умовах. Такий вид фермерства є офіційно дозволеним в Україні й ніяк не шкодить популяції осетрових, що живуть у природі. У закладах харчування та магазинах запитуйте про сертифікат рибного господарства, з якого надходить м’ясо чи ікра осетрових.
Не забруднюйте воду! Мінімальне, що кожен з нас може зробити, — відмовитися, зокрема, від фосфатовмісних пральних порошків та мийних засобів.
Підтримуйте природоохоронні фонди та ініціативи! Один з найбільших європейських проєктів — LIFE-Boat 4 Sturgeon — покликаний врятувати від вимирання чотири види осетрових, які залишилися в Дунаї: стерлядь прісноводна, осетер російський, севрюга звичайна та білуга. Водна команда WWF-Україна також залучена до цієї ініціативи.
У рамках цього проєкту із 2022 по 2030 роки партнери втілюють шість природоохоронних заходів для порятунку стерляді, севрюги, російського осетра і білуги. Одним із заходів є будівництво плавучої селекційної станції на Дунаї у Відні. За період реалізації цієї ініціативи планується розвести на судні близько 1,6 мільйона осетрових риб. Серед партнерів проєкту — Віденський університет природних ресурсів і природничих наук, Федеральне міністерство сільського, лісового, регіонального та водного господарства Австрії, viadonau, місто Відень, WWF Австрія, WWF Румунія, WWF Україна, WWF Болгарія, Revivo і MATE. Євросоюз забезпечує більшу частину фінансування через Програму LIFE.
На осетрових чекає доля динозаврів?
