Криза в «українській Венеції»: що відбувається з єриками у Вилковому

Канали Вилкового стрімко пересихають й регіон може втратити «українську Венецію». Наразі активно обговорюють, як врятувати унікальну систему єриків і відновити водні маршрути, важливі для природи та туризму.

Водойми стрімко міліють

Відоме містечко Вилкове на Одещині, називають «українською Венецією» та є туристичним магнітом. Унікальність населеного пункту у тому, що стара його частина розташована на воді. Тому вулицями в місті слугують канали, якими переміщаються переважно на місцевих “гондолах” і моторних човнах. Канали, звані єриками, у Вилкове неширокі – всього 1-2 метри завширшки. Місцеві жителі підтримували єрики, аби вони були широкі, гарні, доглянуті. Крім цього, раніше єрики слугували життєво важливими транспортними шляхами — на човнах добиралися до городів, добували мул для будівництва та удобрення ґрунтів.

За інформацією телеграм-каналу Вилкова, водойми туристичної локації починають міліти. Велику роль у цьому відграють кліматичні зміни: у Дунайському регіоні спостерігається обміління річок через спеку (+1–1,5°C), хвилі посухи та падіння рівня води на 5–25%. Відповідно департамент екології Одеської області фіксує загрозу для дельти Дунаю.

Варто зазначити, що відбулася кардинальна зміна способу життя місцевих жителів: менше човнів, більша кількість автомобілів, активне впровадження сучасних матеріалів зробили канали непотрібними. Без догляду водойми заросли очеретом. Крім цього, війна скоротила кількість жителів, здатних підтримувати порядок. Ну а несанкціоновані стоки каналізації знищили мікробіом, позбавивши єрики самовідновлення.​

Чи буде збережена «українська Венеція»

Місцеві жителі Вилкова пропонують опитування: чи потрібні канали, чи готові містяни доглядати їх самі та яку допомогу чекати від влади. Адже аби зберегти «українську Венецію» необхідно не тільки індивідуальне очищення, а й допомога технікою.  Без комплексного підходу унікальна екосистема може зникнути назавжди.

Нагадаємо, унікальність Вилкове також у тому, що більшість населення міста складають старовіри – липовани. Селище тут у середині XVII століття заснували донські і запорізькі козаки, переслідувані царською владою за релігійними та політичними мотивами. до слова, у ті часи територія дунайського гирла належала Османській імперії.