Гаряча фаза війни може завершитися до листопада — що заявив Зеленський

В Україні вперше за тривалий час на рівні влади заговорили про можливість завершення гарячої фази війни вже до листопада 2026 року. Таку перспективу обговорювали під час зустрічі президента Володимира Зеленського з депутатами фракції «Слуга народу».

Під час зустрічі президента Володимира Зеленського з депутатами «Слуги народу» обговорювалася перспектива завершення гарячої фази війни вже восени 2026 року.

Про це йдеться у матеріалі BBC News Україна. За словами народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, президент заявив, що до листопада розглядається можливість припинення активних бойових дій — за умови надання Україні гарантій безпеки.

«Левова частка часу була присвячена перспективі завершення гарячої фази війни. Президент зазначив, що до листопада розглядається можливість, за умови надання гарантій безпеки, завершити гарячу фазу», — цитує депутатку BBC.

При цьому Зеленський, за словами учасників зустрічі, наголосив: нині Україна має вигідніші позиції на фронті, а це посилює переговорні можливості Києва. Саме поточну ситуацію на полі бою у владі вважають одним із факторів, який може змусити Росію серйозніше ставитися до дипломатичного процесу.

Водночас у Києві побоюються, що Москва може використати навіть коротке перемир’я для перегрупування військ, накопичення ресурсів і нового наступу. Тому українська сторона наполягає, що будь-яке припинення вогню можливе лише разом із чіткими міжнародними гарантіями безпеки для України.

Також під час зустрічі з депутатами обговорювали дипломатичний напрямок та найближчі місяці війни. У фракції «Слуга народу» заявили, що наступні пів року мають стати для країни «часом максимальної концентрації та стабілізації».

Китай і ЄС відповіли на погрози РФ бити по Києву

Тим часом міжнародна реакція продовжує надходити після нових заяв Москви про «системні та послідовні удари» по Києву та закликів до дипломатів залишити українську столицю.

Речниця МЗС Китаю Мао Нін заявила, що Пекін закликає сторони «якнайшвидше припинити ескалацію» та створити умови для відновлення переговорів. Водночас Китай уникнув прямої відповіді на питання про можливу евакуацію своїх дипломатів із Києва.

Європейський Союз та низка країн Європи відреагували значно жорсткіше. Посолка ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що дипломати не залишатимуть українську столицю, а самі погрози назвала «ознакою відчаю».

Крім того, Німеччина, Польща, Швеція, Норвегія, Нідерланди та сам ЄС викликали російських дипломатів через погрози нових ударів по Києву. У Брюсселі заявили про «неприйнятну ескалацію» з боку Москви.

У Туапсе та Таганрозі після атаки спалахнули пожежі

У ніч на 27 травня безпілотники знову атакували російське Туапсе в Краснодарському краї РФ. За даними російських Telegram-каналів, під ударом опинилася місцева нафтобаза.

На оприлюднених у мережі кадрах видно масштабну пожежу та густий дим над територією об’єкта.

Офіційної інформації про масштаби пошкоджень російська влада наразі не надала. Українські Сили оборони атаку також поки не коментували.

Окрім Туапсе, вибухи цієї ночі лунали і в Таганрозі. За повідомленнями місцевих пабліків, під удар міг потрапити Авіаційний ремонтний завод №325. Над територією підприємства також помітили густий дим.

Повідомляється і про вибухи у Воронежі, однак підтвердженої інформації про наслідки поки немає.

Росія може готувати удари по логістиці на заході України з території Білорусі, — ISW

Аналітики вважають, що запуск дронів з Білорусі дозволить Росії ефективніше атакувати важливі маршрути постачання, включаючи трасу «Київ — Чоп» та залізницю у бік Польщі.

В ISW припускають, що недавні заяви Мінська про нібито «українські дрони» над Білоруссю можуть бути спробою підготувати ґрунт для таких атак.