Система пенсійного забезпечення в Україні: чи справедлива вона?

«Що таке солідарна система пенсійного забезпечення? Якими законодавчими документами затверджені її основні положення? Хто і з ким уклав договір солідарності? Чи правомірна така система солідарності і державного примусу у демократичному суспільстві, чи відповідає Конституції України? – запитує наш читач Валерій Серафимович із м. Кам’янець-Подільський, Хмельницької області.

Про що йде мова у законі

Таке питання носить, скоріше, не юридичний, а філософський, дискусійний характер. На сьогодні українське пенсійне законодавство базується головним чином на Законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до статті 2 цього Закону, система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.

• Перший рівень – солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.
• Другий рівень – накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді або у відповідних недержавних пенсійних фондах (суб’єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення) та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат.
• Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Пенсійні внески і солідарність поколінь

Другий рівень поки існує у нас лише на папері, багато років накопичувальну систему ввести не можуть, хоча вона має бути за законом. Третій рівень частково працює, але не є у нас популярним.

Отже, головним чином у нас в країні діє той самий перший рівень – солідарна пенсійна система. Люди працюють, сплачують податки, і частина цих грошей йде на виплати нинішнім пенсіонерам. Це можна назвати солідарністю поколінь. Сьогодні ти сплачуєш пенсійні внески, а завтра за тебе це будуть робити більш молоді люди. Це по суті і є класична солідарна пенсійна система.

Більше того, за Конституцією у нас соціальна держава, яка гарантує людині певний рівень життя. А досягнути цього можна насамперед завдяки податкам, в тому числі страховим внескам. При цьому сплата податків – це обов’язок людини. Такий устрій є традиційним для більшості країн світу.

А от наскільки справедлива наша пенсійна система – то вже питання риторичне. Звісно, можна поміркувати, чи повинна людина примусово віддавати частку своїх доходів державі і наскільки чесно ці податки розподіляються. Але навряд чи від цього щось зміниться.