Петро Лещенко: на честь кого названо цю вулицю в Одесі

Вулиця Петра Лещенка знаходиться в Хаджибейському районі Одеси і розташована між вулицями Крайньою та Ангарською. Колишня назва – вулиця Комінтерну. Своєю назвою вулиця зобов’язана естрадному співаку, виконавцю народних та характерних пісень та танців, Петру Лещенку, життя та творчий шлях якого були пов’язані з Одесою.

Вынужденно стал румынским подданным

Петро Лещенко народився 2 червня 1898 року в селі Ісаєво Херсонської губернії. Нині це Березівський район Одеської області. Його мати не була заміжня, і в графі «батько» у свідоцтві про народження хлопчика було записано «незаконнонароджений». Після його народження мати переїхала до Кишинева. З дитинства хлопчик виявив музичні здібності, співав у церковному хорі та вивчав теорію музики у митрополичій капелі.

Під час Першої світової війни Лещенко навчався у Кишинівській школі прапорщиків, закінчив Київську піхотну школу, служив у діючій армії. В одному з боїв він був поранений, і доки лікувався у кишинівському шпиталі, Бессарабія відійшла до Румунії. Так Лещенко вимушено виявився румунським підданим.

Після війни Петро Лещенко працював псаломщиком у церкві, помічником регента і навіть співав у Кишинівській опері. Крім того, він виступав із танцювальними номерами у кінотеатрах та кафе Кишинева, закінчив паризьку балетну школу.

У 1926 році друзі-поляки запропонували Лещенку поїхати на гастролі зі своєю пісенно-танцювальною програмою. Лещенко кілька років гастролював країнами Європи та Близького Сходу, і хоча йому було вже за тридцять, ця поїздка зробила його всесвітньо відомим.

Популярніше Шаляпіна та «Ролінг Стоунз»

Для Лещенка стали писати шлягери найвідоміші естрадні композитори того часу Оскар Строк і Марк Мар’яновський, а грамплатівки з його записами розходилися по світу величезними тиражами. Вони навіть перевершували за популярністю записи Шаляпіна. А ось на радянську територію його платівки ввозити було заборонено і вони потрапляли туди лише контрабандою. Там його вважали «ресторанним співаком» та «виконавцем дурних пісеньок».

У 1942 році співак отримав дозвіл приїхати на гастролі до Одеси. Петро Лещенко виконував популярні пісні, романси, танго, фокстроти, куплети. У його репертуарі були також українські народні пісні “Комарик” та “Карії очі”.

Після війни Лещенко жив у Румунії і виступав у театрі естради. 1951 року просто в антракті концерту його заарештували румунські органи держбезпеки за виступ на окупованій території під час війни. Петра Лещенка було засуджено та засуджено до примусових робіт на будівництві Дунайського каналу. Він помер у бухарестській тюремній лікарні від виразки шлунка 16 липня 1954 року.

Ирина Сорокина