Чому в Одесі падають дерева і чи можна цьому запобігти

Біла акація – дерево-символ Одеси. Але зараз більшість дерев на вулицях міста — це тополі. Чому так вийшло, яку небезпеку ці дерева несуть для мешканців, і чи можна її якось зменшити, читайте в публікації «Одеського життя».

Два дерева: знайдіть відмінності

Для початку уважно розгляньте фото. На ньому дві тополі. Одина обрізана, друга – ні. Фото нещодавно зроблено на перетині двох одеських вулиць – Старопортофранківської та Великої Арнаутської.

Одне з цих дерев обрізали (не плутати з обрізанням). А інше стоїть у своїй незайманій красі, готуючись навесні покритися сотнями кілограмів свіжого листя, яке, крім ваги, збільшить ще й так звану парусність дерева, тобто площу впливу на нього вітру. І цим наблизить дату його смерті.

Це зовсім не з припущень, це одеські реалії – і часті штормові вітри, і викликаний ними деревопад. Звичайно, “заземлюються” не тільки тополі, але ця порода дерев найбільше до цього схильна. Причину можна зрозуміти, навіть не будучи, як і автор цих рядків, “професором” – ботаном.

Звідки в українських містах так багато тополь

Тополі у містах для озеленення масово висаджували у далекі 1950-ті роки. Невибагливі, добре справляються із завданням очищення повітря, ростуть швидко. Життя їм природа відвела 60-70 років, але ніхто і не розраховував тоді на термін “до упору”: планували через десяток-другий років замінити їх на акації, платани, клени. Але “не так сталося, як гадалося”.

В Одесі, до речі, у цьому плані все быльш-менш терпимо: візуально на вулицях тополь багато, але э й інші дерева, на відміну від мого рідного Херсону, де вони часто-густо. І, тим не менш, і в Одесі старих тополь цілком вистачає для того, щоб після кожного шторму ЗМІ інформували в кращому разі про десятки, а в гіршому – про сотні дерев, що “занепали”.

Чому падають тополі

Ну і чого б тополям не падати?! Висота у “старих” до 40 метрів (12-поверхівка “відпочиває”), значить центр ваги дуже високо. Листя ще погіршує ситуацію, збільшуючи вагу дерева на великій висоті. Та й парусність. При цьому “якір” – ніякий. Адже коріння тополі лише трохи виходить за кордон крони. А крона та по ширині біля пірамідальної тополі – всього-нічого. Та й дуже поверхневе тополине коріння (ось вам фото, зроблене мною на перетині Малої Арнаутської та Катерининської).

Як результат, одного далеко не прекрасного дня достатньої сили вітер за рахунок великої парусності укладає цього “колоса на глиняних ногах”. Причому найчастіше вкладає на автомобілі і, що набагато трагічніше, на городян, калічачи їх.

В Одесі я подібних випадків не відстежував, а ось у Херсоні 24 лютого 2020 року біля школи №50 на 13-річну дівчинку під час бурі величезна тополя впала. Благо діло, гілками притис до землі, а не стовбуром. Госпіталізували її із забиттям грудної клітки, ЧМТ, у шоковому стані.

Як врятуватися від дерев, що падають

Коротше кажучи, обрізка масивних гілок міських тополь – це хоч якесь реальне підстрахування від людських драм і трагедій, пов’язаних з їх падінням. А тепер – до того, що безпосередньо пов’язано з цією проблемою. Не втомлююся подумки дякувати одеситам, які мирно протестують у мерії проти, серед іншого, виділення 10 мільйонів гривень на ремонт будівлі суду. Так, все, що тільки можна з міського бюджету, потрібно покласти на вівтар Перемоги. Але ж і залишені “на життя” гроші слід розумно використовувати, а не “профукати”! Хай би міське “начХальство” прикинуло, скільки замість суддівського ремонту тополь можна убезпечити в місті, неабияк полегшивши їх обрізанням! А то їм, схоже, навіть ліньки задуматися: стандартно мислять, що найлегше “руки нагріти” на ремонтах. А де ж творчий підхід! Ось у нас у Херсоні мер був Сальдо – прямо кримінальний талант. Якось він “пробивав” величезні гроші з міськбюджету на те, щоб обстежити всі дерева міста (!), І там, де є дупло – закласти його. “Облом” тоді йому також громадськість організувала.

Читайте також: Хто має спилювати аварійні дерева в Одесі?

Коли римський імператор Веспасіан ввів податок на вуличні туалети, друзі “заклювали” його дорослого сина, і той заявився до тата з претензією: мовляв, старий, з г…на гроші робиш, посоромився б… Той дістав із кишені золоту монету і засунув сина під ніс зі словами “Гроші не пахнуть!” Ні, гроші пахнуть! 10 мільйонів СЬОГОДНІ на ремонт будівлі суду пахнуть саме тим, що згадував Веспасіанівський синок. Ця сума, витрачена на усунення однієї з безлічі болючих для одеситів проблем (як варіант – обрізка тополь) вже була схожа на турботу про людей.

Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса