Що буде з населенням України після війни: міграція, окупація, народжуваність, смертність

Розмови про демографію у багатьох сьогодні викликають глухе роздратування: «Не час зараз! Після перемоги підрахуємося». Однак демографи наполягають, що підраховуватися треба було ще вчора. Адже від кількості та якості населення залежить буквально все — від можливості перемогти до інтересу до нас тих самих іноземних інвесторів, яких ми так чекаємо в Україні після війни.

То скільки нас?

Точних даних про кількість населення в Україні сьогодні немає ні в кого. Отримати їх заважає безліч чинників. Згадаймо про перепис населення, який проводився востаннє 2001 року. Врахуємо постійну вимушену міграцію всередині країни і за її межі. І «сіру зону» окупованих територій, про які взагалі немає достовірної інформації. І зробимо поправку на засекречування бойових втрат і смертності, за звичаєм воєнного часу.

Так, незалежний демограф Олексій Ракша оцінює нинішнє населення України у 27-28 мільйонів осіб. Директор українського Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова оптимістичніша: кількість населення на підконтрольних нам територіях — 31 мільйон осіб, у межах 1991 року — 36 мільйонів.

Згідно з даними Фонду народонаселення ООН, на 2023 рік в Україні проживало 36,7 мільйона осіб. За даними Українського інституту майбутнього, у 2023 році кількість постійного населення становила 29 мільйонів осіб. Тобто нас, чи то 27 мільйонів, чи то майже 37.

Звідки «похибка» в 10 мільйонів?

За відсутності точних даних, при підрахунках кожен діє за своїм методом. Олексій Ракша бере дані в 40 мільйонів з гаком після перепису — і віднімає спад населення. Український інститут майбутнього, схоже, просто віднімає населення всіх окупованих територій (без урахування тих, хто виїхав звідти в Україну) і всіх «біженців від війни» за кордон.

Інститут демографії заявляє, що спирається в підрахунках на дані мобільних операторів. Їхня методика дає змогу виявити основний номер людини, виключивши додаткові та корпоративні. І поправку на дітей і людей похилого віку, у яких взагалі немає мобільних, вони теж роблять.

Плюс щонайменше половина від цих мільйонів, що «гуляють», — наші громадяни за кордоном. Схожі на кота Шредінгера, який чи то ще українець, чи то вже ні. І, в тому числі через них варіації прогнозів Інституту демографії щодо населення України на 2033 рік коливаються в цих рамках: від 26 до 35 мільйонів у межах 1991 року.

Чи повернуться ті, хто виїхав?

За розрахунками Інституту демографії, міграційні втрати після закінчення війни можуть становити від 500 тисяч до 5 мільйонів. Простіше сказати, ми поняття не маємо скільки. Одне відомо точно: кожен день за кордоном сильніше прив’язує українців до нового місця і скорочує шанси на повернення.

За даними Держстату, 4,2 мільйона українців стали «військовими мігрантами» зі статусом тимчасового захисту. Верховний комісар ООН у справах біженців заявляє, що 1,2 мільйона вивезено до РФ. Близько мільйона українців перебуває за межами Євросоюзу і рф (Британія, Канада, США тощо) Плюс 2,5-3 мільйони трудових мігрантів, які виїхали ще до початку повномасштабної війни.

Тобто мінімум 6 мільйонів наших громадян надовго застрягли за кордоном. І з демографічної точки зору вони є ласим шматочком для будь-якої країни. Усі сходяться в тому, що близько половини «військових мігрантів» — жінки (70% із них із вищою освітою, понад 50% уже працевлаштувалися). Третина мігрантів — 2 мільйони! — це діти.

Опитування проводяться регулярно, і вони свідчать: кількість тих, хто збирається повернутися в Україну, поступово падає. З неодмінних умов повернення називають закінчення війни, безпеку, наявність роботи та житла. Але демографи мають схожий історичний досвід — після балканських війн з усіх біженців назад повернулася приблизно третина.

«Цих повернемо чи нових нарожаємо?»

Тут часто звучить емоційне:

Чи готова Україна до такого? Безумовно ні. На будь-якій публічній дискусії чується одне:

 Що трохи дивно для народу, який з радістю бере у тих же «інородців» гроші, гумдопомогу, зброю і допомогу… Не хвилюйтеся: мігранти до нас теж не рвуться!

Але повернемося до проблеми депопуляції. Наші — не факт, що повернуться, мігрантів ми не хочемо, а що там із народжуваністю? Для простого відтворення населення потрібно, щоб у середньому за життя українка народжувала 2,15 дитини. У 2022-му році індекс народжуваності в Україні оцінили в 0,9, а за підсумками 2023 року очікується 0,8-0,7.

Тут знову доречно процитувати незалежного Ракшу, який зауважив, що кількість народжених дітей у нас поділили на всіх, включно з окупованими територіями. Звідси індекс 0,8-0,9, тоді як реально він 1,1, тобто вищий, ніж, наприклад, у Таїланді.

Максимальний післявоєнний «бебі-бум», на який розраховують демографи, підвищить цей індекс до 1,5-1,6. Явно недостатньо. З чим же ми залишимося? З країною пенсіонерів.

Ми будемо бідними і старими?

За даними Пенсійного фонду, 10,5 мільйона пенсіонерів налічується в Україні 2024 року. Що це означає для економіки країни?

Український інститут майбутнього ще 2023 року забив на сполох. За їхніми підрахунками, з 29 мільйонів українців працюють тільки 9,1-9,5 мільйона. За вирахуванням бюджетників — 6-7 мільйонів осіб. Ці люди вже тягнуть на собі інші 22-23 мільйони: пенсіонерів, дітей, учнів, безробітних і працівників бюджетної сфери. Пенсіонерів із кожним роком ставатиме дедалі більше. І це найбільш маломобільна частина населення, вони нікуди не поїдуть.

Що б ми хотіли побачити на цьому тлі? Скорочення армії чиновників, посилення покарання для корупціонерів, активне залучення безробітних. А до чого слід готуватися в реальності? До відсутності грошей на розвиток країни. До політиків-популістів, які обіцяють електорату гречку і «стабільність». До підвищення пенсійного віку на тлі «застиглих» пенсій.

Або ж ми можемо подивитися на 10 мільйонів пенсіонерів — як на важливий демографічний ресурс. Навчитися без сміху читати резюме: «Активний, амбітний, готовий вчитися нового, 60 років». Відмовитися від фраз «потрібен співробітник до 45 років». І уважно ознайомитися з напрацюваннями сусідніх країн, проблема-то не нова. Навіть на сайті МВФ уже можна зустріти термін «вибухове старіння населення планети». «Старіння населення — ось справжня демографічна бомба!» — заявляють вони. І дають непогані поради щодо максимального залучення пенсіонерів у життя суспільства та економіку країни.

Одеса — трохи краще, ніж у середньому

За прогнозами Інституту демографії, депопуляція точно не загрожує великим мегаполісам та їхнім ареалам. Це Київ, Львів, Харків, Дніпро та Одеса. Згадаймо відчуття перших місяців війни — затихле, майже спорожніле місто. І порівняймо з сьогоднішньою жвавою щільністю.

І справа не в тому, що всі повернулися, просто до нас активно поїхали переселенці з інших областей. За даними Координаційного гуманітарного штабу, в Одеській області зареєстровано 137 тисяч переселенців, з яких більшість (60 тисяч) перебуває в Одесі. Зазначимо, що і до війни Одеса була одним із небагатьох регіонів, у яких фіксувався невеликий міграційний приріст.

Завдяки внеску тимчасово переміщених осіб, навіть народжуваність на Одещині впала не так катастрофічно: 2022 року — 15069, 2023-го — 13736 дітей.

І головне: рано чи пізно справа все ж дійде до прийняття мігрантів. Зі світовим досвідом не посперечаєшся. Потрібні будуть робочі руки для відновлення країни, потрібні будуть молоді фахівці. Надовго. Бажано — назавжди. І тут вирішальну роль зіграє готовність жителів регіону прийняти тих, хто має інший вигляд і розмовляє інакше. У школах повинні будуть звикати до дітей-іноземців, у вишах — до іноземних студентів, на вулицях — до людей іншої культури і зовнішності. І це буде саме час проявити нашу знамениту одеську багатокультурність і толерантність.

Просто цифри

Зареєстровано по Україні

2021 рік:

• народжень — 270 тисяч,
• смертей — 780 тисяч,
• спад — 500 тисяч.

2022 рік:

• народжень — 190 тисяч,
• смертей — немає даних,
• спад — немає даних.

Перебуваючи в Україні, пов’язували з нею своє майбутнє

• у серпні 2022 року — 88,4%,
• у серпні 2023 року — 88,3%.

(опитування фонду «Демократична ініціатива»).

Отримали статус тимчасового захисту:

• на серпень 2022 р. — 3760 українців
• на серпень 2023 р. — 4150 українців

(дані Євростату)

Тая Найденко