Машин, грошей, броні та дозволів немає: справжні причини, через які швидка може до вас не доїхати

«Швидка медична допомога» — сама назва говорить, що створена вона для оперативного порятунку людей, які нерідко перебувають на межі життя і смерті. Парадокс, але під час війни, коли невідкладної допомоги потребує дедалі більше одеситів, очікувати медиків доводиться деколи понад годину. Загалом — не виправдовує «швидка» свою назву. Про те, чому так відбувається, «Одеське життя» дізнавалося у співробітників КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

Бронь, затверджена законом

З водіями автобази «швидкої» ми розмовляли одразу ж після закінчення профспілкових зборів Центру, в яких взяли участь і представники адміністрації підприємства. Наші співрозмовники попросили змінити їхні імена: проблеми було порушено гострі, а керівництво комунального підприємства критики не любить. І неугодні адміністрації можуть роботу втратити.

Основні проблеми, які, за словами працівників автобази, керівництво Центру екстреної меддопомоги не може або не хоче розв’язати, — це бронювання від мобілізації співробітників і ремонт автопарку. На сьогодні на підприємстві не заброньовано жодного співробітника: ні медпрацівника, ні водія.

Водночас згідно з постановою Кабміну «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану», працівники медичних установ можуть бути заброньовані своїми роботодавцями й отримати відстрочку від мобілізації, якщо місце, де вони працюють, задовольняє потреби населення в умовах правового режиму воєнного стану. Підтверджує цю норму і новий закон про мобілізацію, який передбачає бронювання працівників, які працюють на підприємствах, критично важливих для забезпечення життєдіяльності. А що може бути важливішим для збереження життя і здоров’я людей, ніж швидка допомога?

На роботу можна не доїхати

— Бронь — найнагальніше питання сьогодні. Тому що люди реально бояться виїжджати на роботу, — каже водій Андрій. — Ті, хто живе на селищі Котовського, проїжджають три-п’ять блокпостів і, не маючи броні, можуть просто не доїхати до роботи. Люди звільняються. А щоб влаштуватися в Центр, треба пройти через військкомат. Тож іти сюди ніхто не хоче, бо броні не дають. Персоналу не вистачає. У результаті — на лінію мають виїжджати 80 машин, а сьогодні виїжджає 60. І якщо керівництво впритул не займеться вирішенням питання з бронюванням, буквально за місяць місто ризикує залишитися взагалі без «швидкої».

Скоротилася в Центрі і кількість медичних працівників. За словами водія Миколи, дорогою на роботу з маршрутки «витягли» фельдшера, який працював на його підстанції. І бригада не змогла вийти на зміну. Така сама історія сталася зі ще одним медпрацівником. Але його відпустили — за віком не підійшов. Зате на зміну фельдшер приїхав в обід, а не зранку — як годиться.

— Ми розуміємо, що на фронті потрібні лікарі, фельдшери, водії, — каже Микола. — Але потрібні вони й тут — людям необхідно надавати допомогу.

Бронь для невідкладної допомоги: що «гальмує» швидку допомогу?

Ще в березні під час зустрічі з робочим колективом Центру екстреної медицини гендиректор підприємства Світлана Ізосимова розповіла, що Міністерство оборони створило реєстр військовозобов’язаних. У ньому кожній людині, яка пройшла медичну комісію, присвоюється індивідуальний код. Він має бути внесений у військово-облікові документи громадянина. Ті, хто цей код має, можуть розглядатися при вирішенні питання про бронювання. І пообіцяла домовитися з ТЦК: спочатку відвести на медкомісію групу фельдшерів, потім водіїв. А потім подати списки на бронь до Міністерства оборони. Але щось пішло не так. І сьогодні співробітникам пропонують пройти комісію самостійно.

— Ми говоримо, що можемо з ТЦК просто не вийти. Нам відповідають: ну, ви по кожному питанню будете телефонувати, а далі ми там щось придумаємо, — розповідає Андрій. — Тобто — повна невизначеність.

Керівництво змінили — проблеми залишилися

Директором Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Світлану Ізосимову призначили в жовтні минулого року. Сталося це після скандального звільнення її попередниці Ірини Парамонової. Серед безлічі звинувачень на її адресу: тотальна нестача транспорту, некомплект штату водіїв, дефіцит медикаментів, урізання зарплат співробітників. Своїми діями — вірніше, злочинною бездіяльністю — Парамонова знищує одну з центральних служб області, заявив тоді Олег Кіпер, голова Одеської обласної військової адміністрації.

Після призначення нового гендиректора минуло пів року, але, за словами працівників, і за нового керівництва мало що змінилося.

Машин не вистачає

— Машини виходять з ладу, тендери на їхню купівлю не укладаються. На наші запитання керівництво тільки плечима знизує — грошей немає, — каже Микола. — А куди вони поділися?

Для довідки: торік комунальне підприємство отримало з бюджету майже 700 мільйонів гривень.

— Люди приходять на роботу, і їм нема на чому працювати. Їх відправляють додому: ставайте на ремонт, ідіть у відпустку. За один день вісім людей пішли у відпустку, бо в них стали машини, — розповідає Микола. — А підприємство не цікавить, за що ми будемо жити, сім’ї годувати.

За словами водіїв, зараз несправні близько 30% машин «швидких». І, якщо з підстанції щодня мають виїжджати вісім автомобілів, то виїжджають п’ять-шість.

— Під час ковіду складна ситуація була, — згадує Андрій, — але такого не було. Усі машини їздили на лінії. Якщо одна ламалася, давали іншу — знаходили ресурси. Лікарі, водії, фельдшери працювали і по дві, і по три доби. А зараз наші водії на деокуповані території їздили надавати допомогу — по два тижні по мінних полях каталися, поранених вивозили. У нас же екстремальне водіння. Ми перевозимо поранених, хворих людей. Тому машини повинні добре обслуговуватися. Під час війни це особливо важливо.

Робота без доплат і страховок

За можливості хотілося б, щоб і зарплату підвищили, не приховують водії. На сьогодні оплата їхньої нелегкої праці просто негідна — з вислугами і класністю від 8000 до 11000 гривень. Доплат, як у поліції і ДСНС, за бойовий виїзд немає. Притому що працюють водії по 24 години на добу. А деякі з такою зарплатою примудряються власним коштом ремонтувати машини — щоб на роботу виходити.

Немає у медиків і водіїв ні страхування життя, ні медичної страховки. Якщо постраждають на роботі — лікуватися доведеться власним коштом.

Відповідальність за виїзд

Затримки «швидкої» сьогодні — не рідкість.

— Ми б за 15 хвилин приїхали. Але нерідко змушені з підстанції, де базуємося, їхати на іншу, де вільних машин немає, — каже Андрій. — До відбою повітряної тривоги ми маємо отримати дозвіл на виїзд у ДСНС. Нам його після смерті фельдшера Сергія Ротару, який загинув на Дачі Ковалевського, не дають. Ніхто не хоче брати на себе відповідальність. Тим паче що ворог змінив тактику — двічі в одне й те саме місце б’є.

Тоді, 15 березня, бригада медицини катастроф, яка мала виїжджати на «приліт», була зайнята за іншою адресою. ДСНС дала «добро» на виїзд лікарській бригаді. Коли приїхали на місце, під час другого ракетного удару були поранені лікар і водій, а фельдшер — убитий.

— Він би, може, і не загинув, якби був у якомусь броніку і касці, — вважає Микола. — І після загибелі Сергія бригадам стали видавати каски і бронежилети — щоправда, в обмеженій кількості.

Коли «швидка» не доїхала…

Зараз під час повітряної тривоги «швидка» може приїхати за адресою і через годину, і через півтори. Наслідки таких затримок бувають непоправні. Так, 29 квітня помер від інсульту, не дочекавшись швидкої допомоги, чоловік, який біг в укриття. За словами Андрія, на той час машини з усього міста відправили на місце «прильоту» на 8-ту станцію Великого Фонтану. Повідомили, що там близько 40 постраждалих. Зрозуміло, що за іншими викликами їздити було практично нікому. Причиною ж смерті людини, яка не дочекалася «швидкої», водій вважає брак транспорту та обслуговуючого персоналу.

Водночас як правило, на екстрені ситуації — коли для надання допомоги час обмежений — «швидка» виїжджає обов’язково. Для цього на кожній підстанції є спецбригада.

— Хоча під час тривоги може бути затримка, — зізнається Андрій. — Особливо якщо пишуть, що балістика в наш бік. Але якщо викликають до дитини чи на ДТП — їде будь-яка бригада. Навіть під час тривоги — на свій страх і ризик.

* * * * *

Минулі профспілкові збори ухвалили рішення про внесення змін до колективного договору з адміністрацією. Але зустрітися з колективом гендиректор підприємства, за словами водіїв, «так і не зволила».

Не вдалося отримати коментарі про ситуацію, що склалася в Центрі, від Світлани Ізосімової і нам. А ось тимчасовий виконувач обов’язків начальника відділу стратегічного розвитку департаменту охорони здоров’я ОВА Віктор Сирота повідомив, що списки на бронь працівників КНП нещодавно було подано. Щоправда, не уточнив, чи внесено туди водіїв.

Вероника Поліщук