Позбавив світ від холери та чуми: історія маловідомого одесита Володимира Хавкіна

Свого часу холера і чума наробили багато лиха і погубили сотні тисяч людей. Це були одні з найнебезпечніших хвороб. Вакцини від цих смертельно небезпечних хвороб винайшов наш земляк, бактеріолог з Одеси Володимир Хавкін.

Володимир Хавкін народився в Одесі у небагатій єврейській родині 15 березня 1860 року. Його навчання в Новоросійському (Одеському) університеті оплачував брат, виділяючи на це 10 рублів на місяць. Ще 20 копійок на день на харчування Володимиру Хавкіну виплачував університет.

У студентські роки Хавкін був активним учасником революційної організації «Народна воля». За це його відрахували з університету. Після втручання вченої ради та особисто Іллі Мечникова юнака відновили. Втім, Хавкін не заспокоївся і знову відрахували. Під наглядом поліції він був ще 8 років.

Щоб заробити життя, Хавкін давав приватні уроки і зумів захистити наукову роботу. Після її захисту він отримав звання магістра та міг займатися наукою.

Науковими дослідженнями Хавкін захопився студентськими роками в Одесі, але як єврей він не міг вести наукові дослідження в лабораторіях Російської імперії. Щоб виправити становище, йому запропонували ухвалити православ’я, але Володимир категорично відмовився.

Читайте також: Історія одеських епідемій: перший карантин у місті оголосили за Рішельє

1881 року Хавкін поїхав до Швейцарії слідом за своїм учителем Іллею Мечниковим, а 1889 року став приват-доцентом Пастерівського інституту в Парижі.

У Європі Хавкін зайнявся проблемами розробки вакцин для захисту від інфекційних хвороб. А 1892 року молодий учений створив вакцину від холери. Її він першим випробував на собі.

Незважаючи на рекомендації Луї Пастера, європейські вчені заборонили застосовувати вакцину Хавкіна. Але вчений не здався і досяг від Британського уряду відрядження до Індії, де зміг успішно застосувати свою вакцину.

Продовжуючи працювати в Індії, Хавкін створив вакцину від чуми, яку теж випробував на собі. У результаті ця вакцина допомогла зупинити великий спалах чуми в Індії.

До 1904 року Хавкін жив і працював в Індії, займаючись наукою та вакцинуючи населення цієї країни. Після повернення до Великобританії на честь Хавкіна було влаштовано урочистий прийом, а королева Вікторія нагородила Хавкіна орденом Індійської імперії.

Пізніше Хавкін жив і працював у Швейцарії. Під час Першої світової війни вчений вакцинував англійських офіцерів та солдатів.

На батьківщину вчений так і не повернувся. У віці 70 років він помер у Парижі.