Що приховували про Шевченка: маловідомі факти, про які не говорять у школі

Тарас Шевченко – видатна постать, яку знає кожен українець. У школі про нього зазвичай розповідають як про великого поета, автора «Кобзаря», кріпака, якого викупили з неволі, та символ боротьби за свободу. Проте життя Шевченка було набагато складнішим і цікавішим.

Шевченко – професійний художник

Багато хто сприймає Шевченка виключно як поета, хоча сам він передусім вважав себе художником. Після звільнення з кріпацтва він навчався в Імператорська академія мистецтв у Санкт-Петербурзі. Його наставником був відомий художник Карл Брюллов.

За життя Шевченко створив понад тисячу художніх робіт. Частину з них вважають справжніми шедеврами українського та європейського мистецтва. За свої гравюри він навіть отримав звання академіка.

Харизма і почуття гумору

У шкільних підручниках і на портретах Шевченко часто постає як суворий і трагічний пророк. Насправді ж сучасники згадували його як дуже дотепну та веселу людину.

Харизматичного митця запрошували на звані вечори і просто на гостини, адже він був чудовим співрозмовцем, дотепно жартував і любив іронічні вислови. Особливу популярність Шевченко мав серед жінок різного віку.

Заборона писати й малювати

У 1847 році Шевченка заарештували за участь у таємному товаристві – Кирило-Мефодіївському братств. Після слідства його заслали солдатом до Оренбурзького краю. Особистим наказом імператора Микола I поету заборонили не лише писати, а й малювати. Для митця це було особливо жорстоке покарання.

Попри заборону, Шевченко таємно продовжував творити – писав вірші та робив замальовки у маленьких записниках.

Шевченко мріяв про сім’ю

Поет так і не одружився, хоча кілька разів був дуже близький до цього. Біографи розповідають про кілька історій кохання. Іноді це були навіть «любовні трикутники». Чи не остання його історія кохання пов’язана з кріпачкою Ликерою Полусмак. Шевченко навіть планував весілля, але стосунки несподівано завершилися.

Дослідники вважають, що поет дуже хотів мати родину, планував звести власний дім в Україні. Проте доля розпорядилася інакше.

Шевченко був модником

За спогадами сучасників, молодий Шевченко любив гарно вдягатися. Після звільнення з кріпацтва він із задоволенням носив стильний одяг, плащі, капелюхи й тримався дуже елегантно. Як професійний художник заробляв дуже добре, особливо на портретах тодішньої знаті. Тож міг собі дозволити чималі витрати на вбрання.

Перший «Кобзар» був дуже маленьким

Знаменита книга Кобзар у 1840 році вийшла дуже скромним виданням, вона містила лише вісім поезій. Цікаво, що бла видана у Петербурзі. Там мала непогані відгуки. Але коли Тарас Григорович приїхав в Україну, то зрозумів, що на рідній землі «Кобзар» став бестселером. Вірші переписували від руки і передавали читати одне одному. Вісім поезій зуміли справити не аби-який вплив на суспільство, пробудивши в ньому забутий козацький дух свободи.

З часом «Кобзар» поповнювався новими творами і став символом української літератури. Сьогодні цю книгу перекладено десятками мов світу.

Тіло Шевченка перепоховали через два місяці

Шевченко помер у Санкт-Петербурзі у 1861 році у віці 47 років. Спочатку його поховали там, але друзі пам’ятали «Заповіт» поета – бути похованим в Україні.

Через два місяці прах перевезли на Чернечу гору біля Канева. Сьогодні там розташований Тарасова гора.

Життя Тараса Шевченка було значно ширшим за образ, який ми звикли бачити у шкільних підручниках. Він був поетом, художником, інтелектуалом, мандрівником, людиною з почуттям гумору, мріями та слабкостями, що властиві кожній людині.