Як Брюссель розкритикував хід судової реформи в Україні і чому вона важлива для вступу в ЄС

Минулого тижня, 30 жовтня, Єврокомісія опублікувала щорічний звіт щодо всіх держав-кандидатів. Україні присвячено 100 сторінок – немало, але менше, ніж минулого року.

Міжнародні партнери загалом адекватно оцінили, чого нам вдалося досягти, а чого – ні, на шляху до Європейського Союзу, зокрема й у сфері правосуддя.

На жаль, за 2024 рік у реформі судів поступ України був незначним.

Про те, що ж стоїть на перешкоді успішному завершенню багаторічної і багатостраждальної судової реформи, читайте в статті Михайла Жернакова та Марії Глушко  з Фундації DEJURE Правосуддя без стимулу до змін. Що побачив і що пропустив ЄС у своєму звіті щодо України. Далі – стислий її виклад. 

У звіті Єврокомісія укотре наголошує на необхідності очистити Верховний суд (ВС). Зокрема, шляхом вдосконалення перевірки суддів Верховного суду через декларації доброчесності і зміни процедури добору суддів через нове законодавство і єдині критерії оцінки доброчесності.

Більш того, цьогоріч Єврокомісія пропонує не лише вдосконалити процедуру перевірки декларацій доброчесності, але й застосовувати її до всіх суддів, не тільки Верховного суду.

Міжнародні партнери очікують, що ці зміни будуть прописані у новому законі, який ухвалять "якнайшвидше".

Власне, втілення цієї рекомендації, без сумніву, має посприяти головній меті реформи – очищенню суддівського корпусу.

Звіт не оминув своєю увагою рішення Верховного суду, які шкодять судовій реформі.

Нещодавнє рішення Великої палати ВС щодо судді Віталія Усатого, за словами Єврокомісії, "ставить під загрозу кваліфікаційне оцінювання суддів за участю Громадської ради доброчесності".

Попри те, що Єврокомісія хвалить відновлення кваліфікаційного оцінювання, вона відзначає його низькі темпи. Передумовою цього все ще є проблеми з доступом до матеріалів досьє для членів Громадської ради доброчесності, про що Єврокомісія окремо наголосила у звіті.

Документ не оминув і питання спроможності самої Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС, такий собі "HR-відділ судової системи"). У звіті йдеться, що зважаючи на значне навантаження на ВККС, спроможність Комісії також слід посилювати, зокрема реформуючи її секретаріат. 

Дісталося від Єврокомісії і Вищій раді правосуддя (ВРП).

У звіті відзначають низький темп звільнень суддів і розгляду дисциплінарних скарг та те, що Рада звільнила лише чотирьох служителів Феміди за результатами кваліфоцінювання.

Ця цифра є все ще катастрофічно малою. Такими темпами очищення суддівського корпусу практично ніколи не завершиться.

Є певна надія на новостворену Службу дисциплінарних інспекторів, яка от-от розпочне свою роботу і частково зможе розвантажити ВРП – про неї Єврокомісія згадує як про одне з небагатьох досягнень за цей рік.

Через усі рекомендації як щодо судової влади, так і до інших органів червоною ниткою проходить заклик Єврокомісії до залучення незалежних міжнародних експертів у конкурсні комісії для добору кандидатів у судді й органи судової влади.

Варто повернутися до моделі, де доброчесність аналізують лише іноземці, без залучення представників "судової мафії" України. 

Хоча слід зауважити, що Єврокомісія у звіті не наполягає, що участь міжнародних експертів має бути 100%, і навіть не наголошує, що голос іноземців має бути вирішальним у разі змішаної комісії.

Вступ до ЄС – це не просто прапорець, який ми хочемо зірвати на фініші.

Це передовсім розбудова інституцій, у процесі чого Україна повинна стати максимально схожою на інші країни Євросоюзу.

У протилежному разі суть буде підмінена формою, що не принесе ні безпеки, ні стабільності, ні добробуту громадянам.

Докладніше – в матеріалі Михайла Жернакова та Марії Глушко  з Фундації DEJURE Правосуддя без стимулу до змін. Що побачив і що пропустив ЄС у своєму звіті щодо України.

Джерело