Свято не для всіх: у яких країнах зустріч Нового року може закінчитися в'язницею

Святкування Нового року у світі не має єдиного сценарію: для одних держав 1 січня є офіційним святковим днем, для інших — звичайною календарною датою, а в окремих країнах його публічне відзначення може призвести до адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності.

Як повідомляє видання OBOZ.UA, у різних державах світу ставлення до Нового року істотно відрізняється: десь його відзначають за іншими календарями, а в деяких країнах публічне святкування 1 січня суворо обмежене або повністю заборонене з релігійних і культурних міркувань.

У низці мусульманських держав григоріанський Новий рік вважають чужою традицією. Зокрема, у Саудівській Аравії 1 січня є звичайним робочим днем. Будь-які публічні прояви святкування, продаж новорічної атрибутики чи прикрас перебувають під забороною. У країні діють релігійні приписи, які забороняють демонструвати радість із нагоди настання Нового року за західним календарем. Натомість місцеві жителі орієнтуються на календар хіджри та відзначають власний Новий рік — Мухаррам, дата якого щороку змінюється.

У Брунеї наслідки за публічне святкування 1 січня можуть бути ще суворішими. За порушення встановлених норм передбачені штрафи або навіть тюремне ув’язнення, і це пов’язано з дією законів шаріатського права. Натомість людям, які не є мусульманами Новий рік відзначати можна, однак виключно в приватному порядку, без масових заходів. Навіть китайський Новий рік, який тут формально визнають, не супроводжується масштабними святкуваннями для широкої публіки.

З 2015 року офіційна заборона на святкування Нового року за григоріанським календарем діє і в Сомалі. Влада країни вважає цю традицію запозиченням християнських свят, яка суперечить ісламським нормам. Єдиним новорічним святом, яке тут визнають, залишається мусульманський Новий рік за місячним календарем.

У яких країнах Новий рік святкується в іншу дату

В інших державах шляхом заборон і обмежень намагаються поступово витіснити новорічні традиції з публічного життя. Так, у Таджикистані ідею повної відмови від святкування Нового року обговорюють уже кілька років. Формально свято не скасоване, однак у громадських місцях заборонені ялинки, подарунки та масові заходи. Також діють суворі обмеження на використання феєрверків і піротехніки.

Натомість в інших країнах відлік нового року визначається власними календарями, а головні святкування припадають на зовсім інший час. До прикладу в Ірані, живуть за перським календарем, і головне свято року — Навруз — припадає на 21 березня, день весняного рівнодення. Саме тоді іранці говорять про початок нового циклу життя, збираються родинами та дотримуються давніх традицій. А 1 січня залишається звичайним робочим днем без особливого символізму.

Крім того, автор матеріалу зазначає, що азійські країни часто орієнтуються на місячний календар, тому у Китаї Новий рік святкують між кінцем січня та лютим. На відміну від інших країн у цьому переліку цей день святкують масштабно: з фестивалями, феєрверками та родинними вечорами. Хоча 1 січня тут офіційно є вихідним, для більшості китайців це радше формальність, а не справжній початок року.

В Індії через культурне та релігійне різноманіття відсутня єдина загальнонаціональна дата Нового року. Кожен регіон святкує його відповідно до власних традицій, тож 1 січня може бути як звичайним робочим днем, так і приводом для індивідуальних урочистостей.

Для В’єтнаму ключовим святом року є Тет — Новий рік за місячним календарем, що уособлює прихід весни, оновлення та повагу до предків. Водночас держава визнає й 1 січня офіційним вихідним, хоча за значенням воно поступається традиційному святу.

У Бангладеш початок нового року відзначають 14 квітня під час свята Похела Бойшах. Воно має статус національного, супроводжується парадами, ярмарками та традиційною кухнею й включене до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Серед інших країн, є також Ізраїль, що святкує Новий рік двічі. Хоч основною релігійною датою є Рош га-Шана, який припадає на осінь, 1 січня — залишається популярним серед світського населення та відзначається вечірками й масовими святковими заходами.

Джерело