Повний на третину: для боротьби з економічними злочинами немає ні кадрів, ані ресурсів

Бюро економічної безпеки укомплектоване менш ніж на третину, а кошти для нього можуть закінчитися вже у вересні. Як бездіяльність уряду та законодавчі колізії шкодили роботі БЕБ?

Відносини між державою та бізнесом в Україні ніколи не були простими. Особливе джерело дискомфорту – правоохоронні органи, які робили "нальоти" на підприємства, блокуючи їхню роботу, задля отримання корупційної вигоди.

Протягом багатьох років влада намагалася побороти це ганебне явище. Воно стало настільки поширеним, що отримало назву "маски-шоу". Однак спроби уряду та парламенту виправити ситуацію не були успішними.

У 2021 році проблему вирішили радикально: Верховна Рада ухвалила закон, який мав забрати функцію розслідування економічних злочинів у всіх правоохоронців та створював новий орган – Бюро економічної безпеки (БЕБ). Воно мало замінити податкову міліцію, на яку бізнесмени мали чи не найбільше нарікань.

Однак за п'ять років роботи БЕБ не виправдало покладених на нього надій влади, бізнесу та громадянського суспільства. Новий правоохоронний орган, який спочатку очолив керівник старої податкової міліції, перетворився на її ослаблену реінкарнацію.

Ба більше, за цей час уряд не зумів завершити створення БЕБ, залишивши безліч колізій у законодавстві, та хронічно недофінансовуючи його діяльність.

У 2024 році влада вирішила почати все з нуля. Тоді Верховна Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ, який передбачав обрання нового керівника установи на прозорому та відкритому конкурсі. Переможцем останнього став колишній детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Цивінський, якого уряд погодився призначити лише під тиском "картонкового майдану" у серпні 2025-го.

Проте новому керівнику в спадок дісталися старі проблеми: невирішеність законодавчих колізій, відсутність територіальних управлінь, персонал, який масово судиться з БЕБ. Як наслідок, у вересні передбачене бюджетом фінансування бюро може закінчитися.

Як уряд ігнорував проблеми БЕБ і чому там невдовзі закінчаться гроші?

Неулюблений орган

Ліквідація податкової міліції та створення замість неї принципово нового правоохоронного органу були для бізнесу найочікуванішою реформою. З 1990-х років податкова міліція закріпила за собою репутацію репресивного органу і стабільно критикувалася.

Спроби реформувати податкові органи, які влада робила після Революції гідності, не увінчалися реальними наслідками для бізнесу та закінчувалися зміною вивісок. Міністерство доходів і зборів спочатку перейменували на Державну фіскальну службу (ДФС), а потім її роз'єднали на податкову та митну служби, залишивши податкову міліцію в підпорядкуванні ДФС.

Після 2019 року почалася робота над реформою, яка мала ліквідувати податкову міліцію. Закон про створення БЕБ писали за участю бізнесу, тож фінальний варіант реформи містив відповіді на найбільші занепокоєння підприємців. Наприклад, обмеження чисельності працівників БЕБ 4 тис. осіб (у податковій міліції в окремі періоди працювали 15 тис.) або акцент на аналітичних функціях органу.

Фінальний варіант закону про БЕБ задовольнив підприємців та отримав підтримку від міжнародних партнерів. Останні зробили ухвалення закону умовою для отримання Україною зовнішнього фінансування.

Однак, як часто буває в Україні, навіть найкращий закон може зіпсуватися на етапі свого (не)виконання. Проблеми з реалізацією почалися з перших днів створення БЕБ.

По-перше, директором бюро, яке мало замінити податкову міліцію, призначили її керівника Вадима Мельника. Останній не лише приніс у БЕБ старі підходи податкових міліціонерів, а й багатьох представників розформованого органу, які просто перевелися на роботу в бюро.

По-друге, уряд систематично не приділяв уваги роботі БЕБ, не ухвалював необхідних рішень для його ефективної діяльності.

Як приклад – купівля спеціальних технічних засобів для прослуховування. Постанову, яка дозволила БЕБ купувати ці пристрої для ведення оперативної діяльності, уряд ухвалив лише в березні 2026 року. Весь цей час дозвіл купувати такі засоби мала Державна податкова адміністрація, хоча такого органу нема з 2012 року.

Про систематичний саботаж розвʼязання проблем БЕБ з боку уряду говорить і Рахункова палата, яка у 2025 році провела аудит роботи бюро. "Проблеми поглибилися через те, що Кабмін не створив цілісної та врегульованої системи з протидії правопорушенням у сфері економіки та не приділив належної уваги питанням координації діяльності цього надважливого органу", – зазначили аудитори.

За пʼять років БЕБ не зуміло сформуватися як орган. З передбачених законом 24 територіальних управлінь функціонують лише девʼять. У 15 областях представники БЕБ відсутні, тож орган не може оперативно реагувати на економічні злочини.

Після звільнення Мельника у 2023 році уряд понад два роки не призначав нового керівника БЕБ, покладаючи управління бюро на виконувачів обов'язків. Тим часом, відповідно до закону, виконувач обов'язків може керувати бюро щонайбільше рік, поки уряд не проведе новий конкурс.

Зрештою, у Верховній Раді зрозуміли, що реформа БЕБ провалилася. "Ми ухвалили закон про БЕБ два роки тому. За оцінками міжнародних експертів, він якісний. Водночас на рівні виконання все перетворилося на зміну вивіски. З податкової міліції в новий орган перевели 80% працівників, тож зараз ми говоримо про антиреформу, а не про реформу", – говорив у 2023 році голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев.

У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ, який передбачав проведення нового відкритого конкурсу за участю міжнародних спостерігачів у конкурсній комісії. Його переможцем став Цивінський, призначати якого уряд теж не поспішав.

Кабмін посилався на таємний лист СБУ, у якому нібито йшлося про зв'язок Цивінського з Росією. Це збіглося в часі із спробою влади знищити незалежність антикорупційних органів. Тож коли під тиском вулиці і міжнародних партнерів уряд та парламент повертали незалежність НАБУ і САП, їм довелось погодитися і на призначення Цивінського головою БЕБ.

Однак новому директору бюро в спадок дісталися старі проблеми: несформовані територіальні управління, численні законодавчі колізії, які не розвʼязував уряд, та персонал, який масово звільнявся.

За даними БЕБ, у березні 2026 року в бюро працювали 1 182 особи – 29% від штатної чисельності. Там оголосили конкурси на заміщення вакантних посад, проте залучати працівників заважає неконкурентна зарплата.

"Низький рівень оплати праці працівників БЕБ порівняно з іншими органами правопорядку обмежує можливість БЕБ здійснювати якісний кадровий добір кваліфікованих і вмотивованих працівників, здатних забезпечити виконання міжнародних зобов'язань держави у сфері протидії кримінальним правопорушенням, що посягають на функціонування економіки. Зокрема, обмежує набір кваліфікованих кадрів з приватного сектору економіки для кардинальної зміни філософії органу", – ідеться у відповіді БЕБ на запит ЕП.

Неповернені податки

Одним з елементів, який робить зарплати працівників БЕБ менш конкурентними, ніж в інших правоохоронних органах, є те, що їм не компенсують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

У Податковому кодексі йдеться, що ПДФО, сплачений з грошового забезпечення військовослужбовців та працівників низки правоохоронних органів, має їм відшкодовуватися. Це відбувається.

За даними Мінфіну, у 2025 році держава повернула військовослужбовцям та правоохоронцям майже 182 млрд грн сплаченого податку – удесятеро більше, ніж до початку великої війни.

Однак у переліку правоохоронних органів, яким держава має повертати податок, немає бюро. Немає БЕБ і в постанові уряду про порядок компенсації ПДФО. Натомість там є відсутня нині податкова міліція.

За пʼять років з моменту створення БЕБ уряд не вніс відповідних змін до своєї постанови і не ініціював внесення змін у Податковий кодекс. Через це без того невисока зарплата працівників бюро зменшується ще на 18%.

"Це формує нерівні фінансові умови проходження служби. Як наслідок – знижується здатність БЕБ конкурувати за кваліфіковані кадри та забезпечувати стабільність персоналу", – нарікають у бюро.

В уряді кажуть, що знають про цю проблему, але не можуть нічого вдіяти. "Статтею 168 Податкового кодексу не передбачено виплату компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних особами, які мають спеціальні звання БЕБ. Тому питання може бути вирішене лише після внесення змін до кодексу", – відповіли ЕП в Мінфіні.

Там зазначили, що представники БЕБ зверталися до них з відповідними пропозиціями у вересні 2025 року.

Суди і гроші

Невідшкодовані податки – лише частина проблем в оплаті праці працівників БЕБ. Ключова причина менших зарплат у бюро полягає в тому, що уряд систематично занижує розмір прожиткового мінімуму, який лежить в основі розрахунку окладів.

У законі про БЕБ ідеться, що оклади працівників, які мають спеціальні звання, не можуть бути нижчими за 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У 2026 році його розмір становить 3 328 грн, відповідно, мінімальний оклад працівника БЕБ має становити 66,56 тис. грн.

Натомість з 2021 року уряд прописує в бюджеті спеціальний прожитковий мінімум для розрахунку окладів працівників низки органів – 2 102 грн. Крім БЕБ, такий знижений показник застосовують для розрахунку зарплат суддів, прокурорів, податкових, митних та деяких інших органів.

Так, за даними БЕБ, розрахована за допомогою заниженого прожиткового мінімуму зарплата детектива бюро становить 46 244 грн. "З урахуванням усіх можливих доплат (40% надбавки за вислугу років, доплат за спеціальне звання, доступ до державної таємниці та науковий ступінь) фактичний розмір оплати праці становитиме 59 985 грн після оподаткування. Це майже вдвічі менше, ніж, наприклад, у Державному бюро розслідувань", – скаржаться там.

Застосування окремого прожиткового мінімуму для визначення окладів у БЕБ порушує закон. Цим користуються деякі співробітники бюро: після звільнення вони подають до суду на БЕБ з вимогою компенсувати їм недоотримані зарплати.

У 2022-2026 роках експрацівники БЕБ відсудили в бюро 3,26 млн грн. Загалом вони подали 77 позовів щодо перерахунку грошового забезпечення і в десятьох з них суди ухвалили рішення на користь експрацівників.

"Кількість судових позовів колишніх працівників БЕБ щодо перерахунку грошового забезпечення, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з жовтня 2025 року зросла на 18 справ, що становить понад 50% їх попередньої кількості. Така динаміка свідчить про підвищені фінансові ризики нестачі фінансування БЕБ протягом 2026 року", – зазначають у бюро.

Кошти на виплати за рішеннями суду БЕБ виплачує із свого бюджету, який у 2026 році становить 2,19 млрд грн. Однак у бюро побоюються, що ці судові витрати лише зростатимуть з урахуванням потенційних позовів від експрацівників.

"Динаміка свідчить про підвищені фінансові ризики нестачі фінансування БЕБ протягом 2026 року. Це може призвести до колапсу у функціонуванні БЕБ у вересні-жовтні цього року", – зазначають там.

Про цю проблему керівництво БЕБ написало в листі до Мінфіну, проте там не поспішають пропонувати перегляд прожиткового мінімуму, який використовується для розрахунку окладів у бюро. Річ у тім, що це призведе до зростання видатків на зарплати в інших органах, а на це в бюджеті немає коштів.

* * *

Після призначення Цивінського головою БЕБ на цей орган знову поклали великі сподівання. Однак через вісім місяців бюро майже не запам'яталося гучними операціями чи вражаючими результатами в детінізації економіки.

Під час зустрічей з журналістами керівництво БЕБ звітує про зростання легальних продажів пального в жовтні-грудні 2025 року (збіглося з початком блекаутів) або побутової техніки (збіглося з "чорною п'ятницею" та різдвяно-новорічними святами).

При цьому на БЕБ тиснуть не лише високі очікування від "білого" бізнесу чи міжнародних партнерів, а й ситуація в державних фінансах. У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив спеціальний "резерв для сектору безпеки та оборони" обсягом 199 млрд грн, кошти в якому мають з'явитися внаслідок детінізації економіки.

Та чи може забезпечити такий результат орган, укомплектований менш ніж на третину? Орган, вимушений розв'язувати проблему закладених урядом колізій у законодавстві замість того, аби виконувати свої прямі функції.

Джерело