Бельгія передумала відмовлятися від атомної енергетики та викуповує свої АЕС у французів

Уряд Бельгії планує придбати активи французької енергетичної групи Engie, яка володіє двома діючими у країні АЕС, повідомили сторони 30 квітня, пише Reuters.

Деталі

• У Брюсселі переконані, що цей крок допоможе забезпечити енергопостачання країни.
• Угода охоплюватиме всю діяльність у сфері атомної енергетики, яка наразі належить і здійснюється Engie та її підрозділом Electrabel, включаючи сім атомних реакторів країни.
• Премʼєр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, що угода передбачатиме призупинення планів щодо виведення з експлуатації атомних електростанцій у Бельгії.
• «Уряд робить вибір на користь безпечного, доступного та довготривалого джерела енергії, що менше залежить від викопного палива, що дасть нам більший контроль над нашими постачаннями», – написав Де Вевер у X.

Контекст

З ХХ століття у Бельгії побудували три АЕС, з яких працюють «Дул» та «Тіанж».

У 2024 році Міжнародне енергетичне агентство заявляло, що на тлі війни в Україні країни світу переосмислили значення ядерної та відновлювальної енергетики. Через конфлікт на Близькому Сході це твердження підсилилося.

Світ входить у нову енергетичну епоху: до 2040 року потужність атомної генерації має зрости втричі, а попит на уран – перевищити нинішні можливості видобутку. Уже за 15 років дефіцит цього металу може сягнути 50–60%. Україна, яка входить до топ-10 країн світу за запасами урану, має унікальний шанс стати важливим гравцем на ринку.

Кількість атомних електростанцій у світі в найближчі роки зросте щонайменше на третину – із 430–450 АЕС наразі. Забезпечити такий «флот» паливом – це 150 000 т урану на рік, прогнозує WNA. Але найбільші виробничі уранові копальні вичерпаються вже у 2030-х. За 15 років дефіцит природного урану прогнозується на рівні 50–60% – до 70 000 т. 

Джерело