«Джерело багатства — організація»: резонансний виступ Петра Кульпи про майбутнє України

Під час однієї з публічних дискусій у межах форуму «Відновлення після тотальної війни» організованому  Ukrainian Cosmopolis, із масштабною та резонансною промовою виступив польський експерт з державної політики Петро Кульпа — колишній заступник міністра економіки та праці Польщі, радник ЄС з питань української реформи та один із відомих фахівців у сфері державного управління й адміністративних реформ у Східній Європі.

Петро Кульпа вже багато років займається питаннями трансформації української системи врядування. З 2005 року він активно працює над темами адміністративної реформи, децентралізації та посилення державної спроможності України, зокрема як керівник проєкту Європейського Союзу «Підтримка адміністрації України». У центрі його досліджень — так звані «метаінститути», які визначають, чи здатні формальні реформи реально працювати в політичній системі держави.

 На форумі експерт говорив про структурні слабкості української держави, кризу системи управління та обмеженість стандартних євро-американських механізмів реформування.

На початку свого виступу Кульпа заявив, що поширені уявлення про джерела багатства держав є помилковими.

«Джерелом багатства не є праця. Країни, у яких усі важко працюють — від дітей до людей похилого віку, — дуже часто залишаються бідними. Джерелом багатства не є ані природні ресурси, ані капітал, ані технології. Єдине справжнє джерело багатства — це організація», — наголосив він.

За словами експерта, саме рівень організації визначає здатність держави захищати власні інтереси, розвиватися та витримувати зовнішній тиск.

«Той, хто краще організований, здатний нав’язати свою волю менш організованому. Увесь світовий конфлікт будується навколо різниці в рівні організації», — зазначив Петро Кульпа.

Значну частину виступу аналітик присвятив українській політичній системі. На його думку, після подій 2004 року Україна поступово втратила ефективну вертикаль управління.

«Україна перетворилася на державу, де сотні посад існують окремо одна від одної й ніхто нікому не підпорядковується. Щоб координувати таку систему, неминуче виникає мафія», — заявив він.

Кульпа вважає, що саме відсутність чіткого центру виконавчої влади стала однією з головних причин корупції та неефективності державного апарату.

«Влада почала здійснюватися через корупцію, “маски-шоу”, неформальні домовленості та систему “порішати”. Державність набула форми мафії», — сказав експерт.

Окремо він розкритикував наслідки української приватизації, назвавши її «пограбуванням держави».

«Ті, хто збагатився на приватизації, були зацікавлені не в посиленні держави, а в її ослабленні», — зазначив Кульпа.

Експерт також торкнувся відносин України та Заходу. На його думку, міжнародні партнери після 2014 року не змогли запропонувати Україні повноцінну модель інституційного відновлення.

«Замість того щоб допомогти створити сильну систему управління, були побудовані механізми зовнішнього контролю. Але сама система залишилася незмінною», — підкреслив він.

Однією з головних загроз для країни Петро Кульпа назвав завершення війни без глибоких інституційних змін.

«Якщо після війни Україна повернеться до попередньої моделі “вільних посад”, держава швидко втратить суверенітет. Без реформ країна опиниться у смертельній пастці», — попередив експерт.

Як вихід із кризи Кульпа запропонував розпочати серйозну конституційну реформу та відновити повноцінну систему координації виконавчої влади.

«Без нової ефективної моделі управління Україна ризикує втратити шанс на повноцінну європейську інтеграцію та сталий розвиток», — вважає він.

На завершення виступу експерт порушив теми демографії, пенсійної системи та загрози популізму. На його думку, Україні необхідно формувати довгострокову державну стратегію, орієнтовану на зміцнення сім’ї, виховання дітей та підвищення громадянської відповідальності.

«Популізм руйнує держави у довгостроковій перспективі. Рішення мають ухвалювати люди, для яких майбутнє країни коштує дорожче за миттєву вигоду», — резюмував Петро Кульпа.

Виступ польського експерта викликав широкий резонанс серед учасників форуму та став однією з найбільш обговорюваних тем заходу, знову порушивши дискусію про якість державного управління, майбутнє українських реформ і роль ефективних інститутів у розвитку сучасної держави.