Не допустити війни. Про що домовились Байден та Сі і що було про Україну

Байден та Сі зробили крок до того, щоб конкуренція між США та Китаєм не переросла у конфлікт. Понад рік військові контакти між країнами були відрізані.

Президент США Джо Байден та лідер Китаю Сі Цзіньпін зустрілися вперше за рік після Індонезії. На переговорах у передмісті Сан-Франциско вони досягли трьох конкретних домовленостей. Україна була одним із багатьох питань переговорів, але не основним.

"Це дуже велика новина для Америки. Я зараз перебуваю в США і спостерігаю зсередини, – каже LIGA.net Віта Голод, голова правління Української асоціації китаєзнавців та гостьова науковиця у Carolina Asia Center (США). – Приїзд Сі коментують із позитивної точки зору".

Про що домовлялись Байден та Сі, в яку сторону розвернуться відносини Китаю та США перед виборами – коротко на LIGA.net.

ЩО СТАЛОСЯ. Переговори Байдена та Сі тривали чотири години. За словами президента США, вони були одними з найконструктивніших.

Але конкретних домовленостей вдалось досягти три.

Основна – відновлення військових контактів, які Китай розірвав у серпні 2022 року після візиту на Тайвань тодішньої спікерки Палати представників Ненсі Пелосі. Голова Пентагону Ллойд Остін поговорить із китайським колегою, як тільки його призначать, а подібні контакти продовжуватимуть і між іншими командувачами, зазначає AP.

Друга – створити робочу групу для протидії обігу наркотиків. Це важливо для США, де бушує наркокриза через обіг фентанілу, який потрапляє з Китаю через Мексику. "Більше американців віком 18-49 років помирають від фентанілу, ніж від зброї, аварій чи будь-якої іншої причини… Це врятує життя, і я ціную відданість Сі цьому питанню", – пояснив Байден.

Третя – зібрати експертів для обговорення ризиків штучного інтелекту.

Були й інші питання, але вони лишились без конкретних домовленостей.

"Домовилися домовлятися… Ця зустріч стане символічним поштовхом до конкретнішого діалогу відомств. Діалог між лідерами важливий, але вони вже говорять, коли зроблена основна робота", – пояснює LIGA.net голова Інституту Американістики Владислав Фарапонов.

Сі також зустрічався з американським бізнесом та запевняв, що хоче бути другом і партнером для США. Це було однією з основних цілей візиту для нього – утримати американський бізнес, послати меседж, щоб інвестували в Китай, пояснює LIGA.net Віта Голод.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Лейтмотив зустрічі – відповідально конкурувати, щоб жодна провокація або непорозуміння не призвели до конфлікту між США та Китаєм. "Це дуже правильно сформульована теза, її можна виносити на передній план", – каже Голод.

Відновлення військових контактів, судячи з усього, було основною метою переговорів, пише CNN. У більш довгостроковій перспективі це – бажання адміністрації Байдена укласти угоду з Китаєм про контроль над озброєнням, вважає Фарапонов. Ця тема є актуальною на тлі виходу Росії з аналогічних угод, нарощування флоту та ядерного потенціалу КНР, який зазначено у звіті комісії Конгресу зі стратегічного становища США.

Одними із найважливіших були обговорення Тайваню. За даними The Independent, Сі на переговорах заявив, що доля острова є найбільшою загрозою американо-китайським відносинам.

Байден підтвердив прихильність політиці єдиного Китаю, але возз'єднання острова з КНР має бути мирним. США занепокоєні нарощуванням військового потенціалу КНР довкола Тайваню та продовжуватимуть його озброювати для здатності захиститися.

Сі у відповідь закликав припинити озброювати Тайвань та запевнив, що в Китаю "немає безпосередніх планів воєнних дій проти Тайваню найближчими роками". Він сподівається на мирне возз'єднання, але водночас змалював умови, за яких може застосувати військову силу.

Загалом сторони залишилися на своїх позиціях, каже Фарапонов: "Зустріч мала дати розуміння адміністрації Байдена, чи дійсно збирається Сі атакувати Тайвань. Якщо так – то змінювати власний план дій".

А китайський лідер хотів ще раз почути завірення, що Білий дім підтримує політику єдиного Китаю, зазначає Голод: "Далі – треба дивитись, чи будуть якісь провокації у Тайванській протоці".

Україна йшла у пулі обговорення конфліктних зон. Разом із закликом до КНР вплинути на Іран у питанні війни Ізраїлю проти ХАМАС, обговоренням денуклеаризації Корейського півострова.

За даними AP, у контексті України Байден вчергове закликав Китай не озброювати Росію. МЗС КНР у відповідь без деталей назвало свою політику щодо України послідовною та сказало, що вона не зміниться.

Адміністрація Байдена багато говорить, щоб Китай не допомагав Росії, оскільки бачить у цьому і загрозу для себе, зазначає Фарапонов.

"Якщо упустити момент зближення, то економічний альянс може перерости у військовий, – каже він. – Поодинці КНР та РФ не становлять екзистенційної загрози для США, але якщо разом – то максимально наблизяться до цього. Це спільна позиція і демократів, і республіканців".

Ложкою дьогтю могла стати заява Байдена, що він і далі називатиме Сі диктатором, оскільки той одноосібно править за комуністичного режиму. Це викликало незадоволення МЗС КНР. Вираз обличчя держсека США Ентоні Блінкена під час цієї фрази був промовистим.

Відповідь Байдена була спрямована насамперед на внутрішню аудиторію, каже Фарапонов. Напередодні виборів республіканці жорстко висловлюються про Китай, а експрезидент Дональд Трамп називає себе найжорсткішим щодо Пекіна. Байдену теж треба щось показувати.

ЩО ДАЛІ. США продовжуватимуть конкурувати з Китаєм, підкреслив Байден. Але після зустрічі мають відновитися втрачені контакти.

– схарактеризував Байден відносини із Сі.

– каже Голод.

Але можливі "чорні лебеді", які можуть підривати дипломатичні зусилля. Новий несподіваний візит когось із політиків на Тайвань чи новий аеростат над ядерними базами США, уточнює Голод.

Виборчий процес теж може штовхати Байдена до жорсткіших заяв або дій щодо Китаю, переконаний Фарапонов.

За рік до виборів республіканці активно обговорюють нарощування військового потенціалу КНР та критикують Байдена. А один із його можливих конкурентів – губернатор Флориди, Рон де Сантіс – навіть обмежив купівлю землі та нерухомості китайцями у своєму штаті.

Китай у передвиборчий рік у США поводитиметься зважено, вважає Голод: "Бо незрозуміло, яка буде політика США… Китай буде слідкувати за діями США, щоб не було жодних радикальних поїздок на Тайвань".

Але стратегічно Китай прагнутиме бути рівним зі США, каже науковиця. Для цього він розширюватиме зону впливу на Глобальному Півдні, може використовувати як важелі питання Росії та КНДР.

Ця зустріч ще буде переосмислена в майбутньому, підсумовує Голод: