Започаткуємо Міжнародний день комети

Десять років тому, 12 листопада 2014 року, сталася визначна подія в історії космічних досліджень. Апарат «Філи» місії «Розетта» зумів сісти на ядро комети Чурюмова — Герасименко. Подія має особливе значення для України, оскільки ця комета була відкрита українськими астрономами 20 вересня 1969 року.

Рішення про політ космічної місії «Розетта» до комети Чурюмова — Герасименко стало для її відкривачів унікальною можливістю побачити комету досить близько. Щоправда, комета виявилася короткоперіодичною, кожні 6,6 року вона повертається до Сонця. На великій відстані від Сонця комета спокійна і не викидає смертельні для космічного апарату потоки пилу та газу. Тому було поставлено амбітне завдання здійснити посадку на ядро комети. Зауважимо, що автор відкриття комети професор Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка Клим Чурюмов був щорічним учасником гамівських конференцій, що проходять в Одесі. Сенсаційним став його виступ на конференції у 2004 році, у рік 100-річчя Георгія Гамова, про успішний початок польоту місії «Розетта».

Щоб досягти комети, знадобилося цілих 10 років! Посадка на комету супроводжувалася безліччю непередбачених обставин. 10 листопада 2014 року «Розетта» перебувала на траєкторії підготовки до запуску апарату «Філи» (на борту якого не було ні навігаційної системи, ні двигуна, щоб в активному режимі попрямувати до бажаного місця посадки). 12 листопада на відстані приблизно 22,5 км від центру ядра комети «Розетта» відправила посадковий апарат «Філи» у вільний політ. Як і було заплановано, зонд сів на ділянку J, розташовану на меншій частині комети. 12 листопада о 17.32 отримано підтвердження успішної посадки апарату «Філи».

Посадка проходила у незапланованому режимі. «Філи», прискорений гравітаційним полем ядра комети, підлетів до неї на швидкості 1 м/с. Для запобігання відскоку та закріплення зонда на поверхні на ньому було кілька систем. Поштовх при торканні посадкових опор погасив амортизатор; у момент дотику ракетний двигун повинен був на кілька секунд притиснути апарат до поверхні. За час роботи двигуна апарат повинен був ввести в ґрунт два гарпуни розміром з олівець на двометрових тросах, а три бурави, розміщені на посадкових опорах, повинні були заглибитися в ґрунт. Бурави після посадки заглибилися в ґрунт ядра комети на 4 см, проте ракетний двигун притиску апарату до поверхні не спрацював, а гарпуни з невідомої причини все ще не були випущені, тому положення апарату на поверхні на цей момент не було міцним.

Обробка телеметричної інформації показала, що насправді «Філи» здійснив три торкання поверхні із двома відскоками між ними. Перший дотик був у межах посадкового еліпса. Але потім апарат відскочив від поверхні на 1 годину 50 хвилин. За цей час він перемістився приблизно на 1 км від місця першого дотику. Потім апарат повторно торкнувся поверхні, знову відскочив на 7 хвилин і здійснив посадку. Ділянка, на яку сів апарат, періодично освітлюється Сонцем. Проте більшу частину цього часу «Філи» опинявся в тіні прямовисної скелі. Три дні апарат працював на енергії акумуляторів, які можуть заряджатися від сонячних батарей, проте через затінення освітленість сонячних батарей була занадто мала для заряджання акумуляторів і продовження роботи. 12–14 листопада «Філи» виявив у газах, які викидає комета, органічні сполуки. 15 листопада, пропрацювавши близько 60 годин і відправивши результати проведених аналізів, апарат «Філи» переключився в режим очікування (всі наукові прилади і більшість бортових систем були вимкнені) через вичерпання заряду батарей на борту.

13 червня 2015 року, через 7 місяців після останнього сеансу зв’язку, апарат «Філи» вийшов з режиму зниженого енергоспоживання. Протягом 85 секунд апарат передав через «Розетту» на Землю 300 пакетів даних. 14 червня відбувся ще один сеанс зв’язку, який тривав лише кілька секунд. 19 червня пройшли два сеанси зв’язку із зондом «Філи» тривалістю по дві хвилини кожен. Загалом отримано 185 пакетів телеметричних даних. Отримання наукових даних не передбачалося. «Розетті» були відправлені команди для подальшого коригування орбіти апарату з метою забезпечити найкращий зв’язок із зондом. Після 9 липня 2015 року зв’язок з апаратом «Філи» було втрачено. «Філи» більше не відповідав на команди, і в січні 2016 року керівник проєкту Стефан Уламек визнав, що шанси налагодити зв’язок у майбутньому вкрай малі. 2 вересня 2016 року камерою високого дозволу апарату «Розетта» отримано знімки місця розташування «Філи». Апарат потрапив у темну тріщину комети. Знімки також підтвердили, що «Філи» лежить на боці. Тепер стало зрозумілим, чому було так важко встановити зв’язок з апаратом після посадки 12 листопада 2014 року. 30 вересня 2016 року зонд «Розетта» було знято з орбіти та направлено на зіткнення з кометою.

Під час прольоту комети поблизу Сонця вдалося навіть записати її голос, який виникає під дією сонячного вітру.

Програма дослідження завершилась. За час перебування комети поблизу Сонця з нею відбулися катастрофічні зміни. З’явилися великі тріщини, відбувалися сильні зсуви ґрунту, а величезна скеля відірвалася і стала супутником комети. 11 листопада 2021 року комета знову наблизилася до Землі на 61 мільйон кілометрів, що зробило її доступною для спостереження астрономами-аматорами. Комета поки залишається цілою, але наступний її проліт поблизу Сонця 2027 року може стати останнім.

З ініціативи українських астрономів формується пропозиція про затвердження 12 листопада Міжнародним днем комети на ознаменування історичної події — посадки космічного апарату на ядро комети Чурюмова — Герасименко. Ідея підтримується міжнародними астрономічними та космічними організаціями і українськими планетаріями.

Михайло РЯБОВ. Голова Одеського астрономічного товариства