Чудова річ — поезія! Сила її така, що навіть найстрашніше, що може бути на світі — війна, йде у свідомості на другий і навіть третій план, поступаючись нестримному натиску творчої енергії. У цьому вкотре переконався, побувавши вже на другому занятті літературної студії «Літера».
Ганна Малицька та учасники літературної студії «Літера»
Нещодавно, в номері за 24 жовтня, газета розповіла про те, що стартував другий сезон поетичного конкурсу «Нова Одіссея», в якому можуть взяти участь діти від 6 до 17 років. Паралельно з творчим змаганням відчинила свої двері літературна студія «Літера», де юні поети під керівництвом досвідчених майстрів слова осягають таємниці віршування, навчаються приборкувати рими та мислити образами, а також просто спілкуються та чудово проводять час.
Цього року партнером літературної студії «Літера» став благодійний фонд «На крок ближче», який опікується дітьми-переселенцями практично з усіх регіонів України, де зараз тривають активні бойові дії. Найбільше представлена Донецька та Херсонська області. Фонд разом із партнерами створив велику благодійну програму для дітей, будь-хто з них зможе знайти собі заняття до душі. Нещодавно до цієї програми приєдналася літературна студія «Літера». І вкотре підтвердилося, що діти люблять писати вірші!
Майя Дімерлі передає подарунки юним поетам від німецького міста Хайдельберг, яке нещодавно святкувало 10-річчя участі у програмі літературних міст ЮНЕСКО
На другому занятті вийшов справжнісінький творчий батл. За завданням, запропонованим керівницею занять, поетесою Ганною Малицькою, необхідно було знаходити рими до обраних нею слів, а потім скласти двовірш. Якщо вийде — цілий вірш. З дітьми, учасниками студії, змагалися гості — Майя Дімерлі, керівник Офісу «Одеса — літературне місто ЮНЕСКО» (нагадаємо, що разом із Іллею Камінським, американським поетом, лауреатом редакційного конкурсу «Люди справи» вона є співавтором поетичного конкурсу «Нова Одіссея») та поетеса Влада Іллінська. Зрозуміло, що для досвідчених майстрів слова творче завдання не мало особливої складності. Але діти, натомість, брали експресією, емоціями та абсолютно несподіваними поетичними знахідками.
Ось так народжуються поетичні рядки
Спостерігаючи за тим, як юні поети самовіддано билися з римами, згадував слова керівника фонду «На крок ближче» Владислава Єфремова про те, що всі ці діти, побачивши війну в її жахливому єстві, отримали серйозні психологічні травми. Деякі підлітки, вирвавшись до Одеси, взагалі не розмовляли. Вони мовчали — вдома, з батьками, у школі, із друзями. І лише творчі заняття допомогли їх потихеньку повернути до життя. А поезія наповнила нове життя змістом.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Шукали рими, складали вірші — і забули про війну
