Одвічне слово великого українця. 9 березня — 210 років з дня народження Т. Г. Шевченка

І знову весна! Березень прийшов на нашу землю, все українство готується відзначити одну з визначних дат нашої історії — 210 річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Думаючи про Україну, ми згадуємо пестливі шевченкові слова про рідну землю, про величний Дніпро, який не тільки «реве та стогне», але й лагідно обіймає наші міста, про мальовничі села, які сяють назустріч сонцю білими стінами. І якщо б ми хотіли назвати символ нашої України, то це знов-таки були б слова Тараса Шевченка:

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим...

Але невпинно летить час, і сьогодні з гіркотою і невимовним болем в серці ми зустрічаємось із молодою українською матір’ю, яка тримає в обіймах своє мертве восьмимісячне дитя, і сама вона теж мертва, бо її засипало уламками будинку, розтрощеного російською ракетою...

І хіба не про наших хлопців і дівчат, які захищають сьогодні рідну землю, лунають рядки Кобзаря, що закликають воїнів до спротиву ворогам:

Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

Пересторогою ворогам звучать пророчі слова Кобзаря:

Схаменіться! Будьте люди,
Бо лихо вам буде...
Настане суд, заговорять
І Дніпро і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших.

Весну спинити не можна: знову розквітнуть дерева, знову зашумлять весняні ручаї, знову посміхнуться люди, вітаючи нашу перемогу.

І поряд із захисниками ми знову почуємо слова Шевченка, побачимо його усміхнене обличчя і візьмемо в руки його безсмертний «Кобзар».

В Одеській національній науковій бібліотеці зберігається понад 260 видань зібрання творів Тараса Шевченка, починаючи від прижиттєвого — 1860 року, до найновіших академічних. Це зібрання вражає своєю різноманітністю: є фоліанти, оздоблені видатними українськими художниками, є яскраві книжки для дітей, є класичні видання з науковими коментарями, підручники для учнів тощо. Ця значна колекція видань «Кобзаря» знайшла своє відображення у покажчику «Видання «Кобзаря» у фондах ОДНБ», підготовленого працівниками бібліотеки.

Дбайливо зберігаючи дорогоцінні сторінки, бібліотека працює над вивченням цих видань з метою зробити їх відомими і в доступній та цікавій формі наблизити ці скарби до читача.

Творчий та життєвий шлях Кобзаря — це духовний спадок України, який надихає на його постійне вивчення. Видано багато енциклопедій, словників, бібліографічних покажчиків, наукових досліджень, що сприяє популяризації творчості поета. Інформацію про них можна отримати в електронному каталозі або звернувшись до віртуальної служби бібліотеки. А, наприклад, збірку «Листочки до вінка на могилу Шевченка в XIX роковини його смерті», упорядковану Михайлом Драгомановим та Іваном Франком у Львові 1890 року, можна прочитати у повнотекстовій електронній бібліотеці «Скарби України» за посиланням http://surl.li/rerlp.

Свій внесок в справу вивчення життєвого шляху Кобзаря доклала й Одеська національна наукова бібліотека. Вже побачили світ 5 випусків посібника «Шевченко в одеській пресі»; в них увійшли публікації, що побачили світ на сторінках окремих книг, альманахів, збірників, журналів, на шпальтах газет.

Емоційним відгуком на життя Кобзаря стала велика кількість поетичних творів митців не тільки України, а й інших країн. Ще у 1912 році в Одесі було видано збірку «Вінок Шевченкові: із віршів українських, галицьких, білоруських і польських поетів», упорядковану відомим українським бібліографом та критиком М.Ф. Комаровим. У 2001 році Одеська національна наукова бібліотека здійснила репринтне видання цієї збірки. З того часу було написано незліченну кількість творів, присвячених Кобзареві.

У поезії українських митців Шевченко постає символом української нації, символом поступу до свободи, символом, що надихає жити та боротися. Як пише Ліна Костенко:

Кобзарю!
Знов
до тебе я приходжу,
бо ти для мене совість і закон.

Вшановуючи пам’ять Тараса Шевченка, найвища національна премія України названа його ім’ям. Вона встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури й мистецтва, публіцистики й журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, що утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення й демократизацію українського суспільства.

Упродовж 1962—2023 років Шевченківською премією відзначена 691 особа.

Серед них письменники, літературознавці, мистецтвознавці, журналісти і публіцисти, діячі театру, кіно, образотворчого мистецтва й майстри народного мистецтва, музиканти, архітектори, інженери комплексних

ландшафтів, поліграфісти й музейні працівники.

Лауреатами премії стали й одесити:

* Божій Михайло Михайлович (1911—1990), живописець, лауреат премії 1974 року.

* Вірський Павло Павлович (1905—1975), балетмейстер, лауреат премії 1965 року.

* Гончар Андрій Петрович (1936), актор, лауреат премії 1982 року.

* Данькевич Костянтин Федорович (1905—1984), композитор, педагог, диригент, лауреат премії 1978 року.

* Дегтярьова Зінаїда Миколаївна (1927—2004), актриса, лауреат премії 1996 року.

* Добровольський Віктор Миколайович (1906—1984), актор, лауреат премії 1983 року.

* Кіосе Василь Васильович (1925—1993), хормейстер, лауреат премії 1978 року.

* Муратова Кіра Георгіївна (1934—2018), кінорежисер, лауреат премії 1993 року.

* Нечерда Борис Андрійович (1939—1998), поет, лауреат премії 2000 року (посмертно).

* Ратушний Георгій Вадимович (1937—2007), інженер-будівельник, лауреат премії 1983 року.

* Рутківський Володимир Григорович (1937—2021), письменник, лауреат премії 2012 року.

* Семерньов Віктор Михайлович (1942), живописець, графік, лауреат премії 1981 року.

* Семикіна Людмила Миколаївна (1924—2021), живописець і майстер декоративного мистецтва, лауреат премії 1997 року.

* Синиця Григорій Іванович (1908—1996), живописець, лауреат премії 1996 року.

* Фащенко Василь Васильович (1929—1999), критик, літературознавець, лауреат премії 1985 року.

* Федюк Тарас Олексійович (1954), поет, лауреат премії 2007 року.

* Філатов Костянтин Володимирович (1926—2006), живописець, лауреат премії 1972 року.

Більш докладну інформацію про наших земляків можна знайти на сайті бібліотеки [http://surl.li/repdg] у біобібліографічному довіднику «Одесити — лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка», яку підготувала Одеська національна наукова бібліотека, де подано біографічну довідку, перелік основної літератури про їх життєвий й творчий шлях, окремі статті, присвячені лауреатам.

Протягом багатьох років березневими днями бібліотека проводить Шевченківські читання. Це — багаторічний соціокультурний проєкт Одеської національної наукової бібліотеки, започаткований 1999 року. Метою проєкта є багатоаспектне розкриття та популяризація духовної і творчої спадщини Тараса Шевченка. Читання також дієво привертають увагу суспільства до новітніх результатів досліджень шевченкознавців півдня України, в тому числі і фахівців ОННБ, а також численних праць літературознавців, істориків, краєзнавців, письменників України та закордоння. Традиційно участь у читаннях беруть представники органів влади, відомі науковці, письменники, журналісти, художники, артисти, бібліотечні працівники. Чергові Шевченківські читання, присвячені 210-й річниці від дня народження Великого Кобзаря, розпочали роботу в Одеській національній науковій бібліотеці 6 березня 2024 року.

Свято 9 березня, день народження поета, будуть відзначати люди доти, доки житиме Україна, бо Тарас Шевченко — її серце, її слово, її порив у майбутнє.

І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.

Лариса БУР’ЯН. Ганна ЄФІМОВА. Співробітниці ОННБ