Музика, що об'єднує інструменти й серця: в Одеській кірсі Святого Павла відбувся концерт «Інструментальні дуети»

У неділю, 1 листопада 2026 року, старовинні склепіння Одеської кірхи Святого Павла Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України знову наповнилися прекрасною музикою. Тут відбувся концерт камерної музики «ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДУЕТИ», який подарував слухачам зустріч із витонченим світом класичних мелодій, віртуозного виконавства та справжньої музичної гармонії.

Цього вечора перед одеською публікою виступили заслужений артист України Леонід Попов (кларнет), Володимир Артеменко (кларнет) та Вероніка Струк (орган). Ведучою концерту стала музикознавиця Ельвіра Паламарчук, яка допомогла слухачам глибше відчути атмосферу програми, познайомила їх з історією творів та особливостями творчості композиторів.

Особливу привабливість концерту надало поєднання двох кларнетів із величним звучанням органа. Це були не просто окремі сольні номери, а справжній діалог музичних інструментів, у якому кожен мав власний характер, тембр і неповторну художню виразність.

Мендельсон — головний герой музичного вечора

Центральне місце у програмі посіла творчість видатного німецького композитора-романтика Фелікса Мендельсона-Бартольді (1809–1847). Його музика, сповнена ліризму, світла, витонченості та водночас глибокого духовного змісту, стала ідейною основою концерту.

Відкрила вечір Вероніка Струк, виконавши Andante з варіаціями ре мажор. Цей твір дав змогу відразу зануритися в особливу атмосферу мендельсонівського музичного світу, де проста й виразна мелодична думка поступово розкривається в різноманітних варіаційних образах. Органістка продемонструвала тонке відчуття стилю, увагу до музичної фрази та майстерне володіння багатою палітрою органного звучання.

Особливе місце у творчості Мендельсона посідає органна музика. Композитор був не лише блискучим піаністом і диригентом, а й видатним органістом, який глибоко шанував спадщину Йоганна Себастьяна Баха. Саме Мендельсон значною мірою сприяв відродженню інтересу до музики великого німецького майстра. Його Шість органних сонат ор. 65, створені 1844 року, стали важливою віхою в історії романтичної органної музики.

У концерті прозвучали друга та третя частини Органної сонати № 6 ре мінор «Отче наш». Цей твір особливо органічно вписався в атмосферу лютеранського храму. Мендельсон звернувся до традицій протестантського хоралу, поєднавши духовну зосередженість із романтичною виразністю. Виконання Вероніки Струк дозволило відчути велич і водночас камерну проникливість цієї музики.

Справжньою окрасою вечора стали два Концертні дуети для двох кларнетів Мендельсона. Цікаво, що ці твори належать до раннього періоду творчості композитора. У 1823 році, ще зовсім юним, Мендельсон написав дуети для двох кларнетів і фортепіано, присвятивши їх відомому берлінському кларнетисту Генріху Йозефу Берману та його синові Карлу.

Це музика, у якій два інструменти немов ведуть захопливу бесіду: перегукуються, змагаються у віртуозності, підхоплюють мелодичні фрази один одного й утворюють дивовижно гармонійне ціле.

Леонід Попов та Володимир Артеменко з великим артистизмом розкрили характер обох дуетів. Їхнє виконання вирізнялося ансамблевою злагодженістю, точністю інтонацій, технічною свободою та вмінням передати різноманітні емоційні відтінки музики. Два кларнети звучали то як єдиний музичний голос, то як два рівноправні співрозмовники, що підтримують живий і захопливий діалог.

Від італійської опери до вишуканої камерної лірики

Друга частина програми відкрила слухачам інші грані європейської музичної культури.

Особливої уваги заслуговувала «Арія та скерцо» Агостіно Габуччі для кларнета й органа. У цьому творі поєдналися співучість італійської мелодики та грайлива рухливість скерцо. Соліст Леонід Попов продемонстрував багатство тембрових можливостей кларнета, його здатність передавати як ніжну вокальну інтонацію, так і блискучу інструментальну віртуозність.

Окремою музичною перлиною став антракт до другої дії опери «Сільська честь» («Cavalleria rusticana») П'єтро Масканьї у виконанні Вероніки Струк.

Ця опера, створена 1890 року, стала одним із найвідоміших зразків італійського веризму — мистецького напряму, представники якого прагнули показувати на сцені справжні людські почуття, драматичні життєві ситуації та сильні пристрасті. Її прем'єра відбулася 17 травня 1890 року в Римі й принесла молодому композиторові міжнародне визнання.

Музика Масканьї відома своєю емоційною насиченістю та мелодичною красою. Органне прочитання антракту дозволило по-новому почути знайомий оперний матеріал, розкривши його ліричну глибину та симфонічну масштабність.

Не менш зворушливим став «Романс» Мікеле Манґані для кларнета й органа у виконанні Володимира Артеменка. Романтична мелодика твору дала можливість солістові продемонструвати особливу красу кларнетового тембру — м'якого, теплого, надзвичайно близького до людського голосу. У поєднанні з органом виникло відчуття спокійної, задушевної музичної розмови.

Орган — голос храму

Важливе місце у програмі посіла творчість французького органіста й композитора Вінсента Петралі (1830–1889). Його «Офферторіум» для органа у виконанні Вероніки Струк став своєрідною духовною паузою концерту.

Петралі був представником французької органної школи XIX століття, творчість якого тісно пов'язана з церковною музикою. Його твори створювалися для богослужбової практики, але водночас мають самостійну художню цінність. Офферторіум — музика, традиційно пов'язана з частиною християнської літургії під час принесення дарів, — особливо природно прозвучав у просторі кірхи.

Вероніка Струк вкотре підтвердила свій високий професійний рівень, продемонструвавши вміння працювати з багатою органною палітрою, створювати об'ємне звучання та передавати духовну зосередженість музики.

Музика, яка залишає світло в душі

Концерт «Інструментальні дуети» став чудовим прикладом того, наскільки різноманітною може бути камерна музика. У програмі органічно поєдналися німецький романтизм, італійська оперна традиція, французька церковна органна музика та камерна лірика.

Висока виконавська культура Леоніда Попова, Володимира Артеменка та Вероніки Струк, їхня музична взаємодія, тонке відчуття стилю й увага до кожної деталі створили атмосферу справжнього мистецького свята.

Важливу роль у сприйнятті програми відіграла й ведуча Ельвіра Паламарчук. Її музикознавчі коментарі допомагали слухачам не просто насолоджуватися мелодіями, а й відкривати для себе історичний контекст, композиторські задуми та цікаві подробиці створення музичних шедеврів.

Старовинна Одеська кірха Святого Павла вкотре підтвердила статус одного з найцікавіших концертних майданчиків міста, де архітектура, духовна атмосфера та неповторна акустика створюють особливе середовище для зустрічі з класичним мистецтвом.

Такі концерти нагадують, що справжня музика не знає кордонів і поколінь. Вона здатна об'єднувати людей, дарувати душевний спокій, надихати й відкривати красу навіть у непрості часи.

І саме заради таких незабутніх музичних зустрічей одесити знову й знову повертаються під склепіння кірхи Святого Павла.