Одеське коріння Габріеля Атталя

Мати Атталя походить із православної родини грецького походження з Одещини. Її предки довгі роки мешкали в Україні на території нашого регіону, де мали свої маєтки, засновником одного з яких був її пращур Іван Онуфрійович Куріс.

Й ось, нарешті, Габріель Атталь разом із своєю матір’ю завітали на історичну батьківщину. Їм показали одеський порт та їхній родинний маєток у селі Курисове, яке у рамках закону про деколонізацію наразі перейменовано на Покровське.

Поінформували експрем’єра Франції щодо безпекової ситуації в регіоні. Розповіди про роботу українського зернового коридору. Під час зустрічі обговорили підтримку та співпрацю між Україною і Францією. Пан Атталь ознайомився з наслідками російського тероризму, зокрема на власні очі побачив руйнування, спричинені обстрілами, й рішуче засудив агресію рф проти України.

«Нехай буде правда» — сама такий девіз був у родини Курісів, тож упевнені, що їх нащадок, французький політик Габріель Атталь нестиме правду світові й про Україну».

З поважною делегацією із Франції зустрівся міський голова Одеси Геннадій Труханов (на знімку). У розмові також взяв участь Надзвичайний і Повноважний посол Франції в Україні Гаель Весьєр.

Пан Атталь відзначив, що Україна, й передусім Одеса, завжди викликала в нього особливі почуття, адже тут мешкали його предки. Він висловив захоплення нашим містом, сміливістю та силою духу одеситів.

Під час діалогу сторони обговорили підтримку та міжнародні взаємовідносини України з Францією, де Одеса посідає передові позиції. Зокрема, завдяки спільній історії та щирим стосункам із порідненим Марселем.

Габріель Атталь — представник соціал-ліберальної партії «Відродження» (раніше іменувалася «Вперед, Республіко!»), створеної нинішнім президентом Франції Еммануелем Макроном. Очолював міністерство освіти, а з січня по липень 2024-го, як уже мовилося, — уряд цієї країни.

Народився 1989 року в Кламарі. Його батько, Ів Атталь — єврей, виходець із Тунісу. Мати — Марі Атталь, уроджена де Курісс (Марія Олександрівна Куріс), представниця знаменитої української сім’ї Курісів, чиї садиби в селах Ісаєве і Курисове (Петрівка) Одеської області досі привертають увагу поціновувачів старовини. Рідне 

Згідно з родинною легендою, пише Думская.net, предки Курисів прибули в Україну в XVI столітті з Греції й осіли в Ніжині. Першим відомим представником роду був кінний козак Полтавського полку Петро Куріс, який 1718-го мешкав у селі Ханделеївка (нині Вільховатка Кобеляцького району Полтавської області). Його онук Іван Онуфрійович Куріс став генералом й отримав за військові заслуги землі в нинішній Одеській області, де заснував містечко Курисове-Покровське (нині Курісове Березівського району). У 1824-у він побудував там Свято-Покровський храм. Був одружений на Уляні Іванівні Ханенко із роду гетьмана Війська Запорозького Михайла Ханенка, мати якої — Софія Іванівна Горленко — правнучка гетьмана Данила Апостола.

Після встановлення більшовицької влади Куріси виїхали за кордон. Частина їх осіла у Франції. Мати Габріеля Атталя — праправнучка Івана Іраклійовича Куриса, таємного радника, шталмейстера імператорського двору, ватажка дворянства Херсонської губернії, великого землевласника, мецената, колекціонера і бібліофіла. При ньому і перебудували садибу в Курісовому, перетворивши її на справжній палац у східному стилі.

До речі, Габріель Атталь — другий прем’єр Франції, безпосередньо пов’язаний з Одесою. Першим був Арман-Еммануель Софія Септімані де Віньєро дю Плессі, граф де Шинон, герцог д’Егійон, герцог де Фронсак, п’ятий герцог де Рішельє, якого одесити більше знають як Дюка. Градоначальник Одеси й генерал-губернатор із 1803 по 1815 роки. Після реставрації монархії Бурбонів очолив уряд своєї батьківщини, проявивши себе грамотним і милосердним управителем, який намагався зупинити вал репресій проти республіканців і бонапартистів.

Під час діалогу сторони обговорили підтримку та міжнародні взаємовідносини України з Францією, де Одеса посідає передові позиції, зокрема завдяки спільній історії та щирим взаємовідносинам з порідненим Марселем.