Цей форум організований кафедрою журналістики та мовної комунікації, факультетом по роботі з іноземними студентами ОНМУ за участю провідних учених, викладачів, аспірантів і громадських діячів, а також представників наукової спільноти вищих навчальних закладів із різних регіонів України за сприяння Китайської академії соціальних наук (КНР), Одеської обласної державної адміністрації, Одеської національної наукової бібліотеки та регіональної організації Національної спілки журналістів України.
У конференції взяли участь мовознавці, історики, культурологи, філософи, політологи, журналісти із семи країн (Україна, Болгарія, Туреччина, Австрія, Нігерія, КНР і США). До її відкриття організатори видали збірник матеріалів. Планується також випуск наукового журналу «Причорноморські філологічні студії», №5.
Міжкультурна комунікація як процес взаємозв’язку та взаємодії представників різних культур виявляє не тільки загальне, універсальне, а й специфічне, національне, самобутнє, що зумовлене розбіжностями в історії розвитку народів. Саме це є вектором діяльності факультету роботи з іноземними студентами і пріоритетом співпраці ОНМУ з міжнародними організаціями. В обставинах соці-окультурних реалій сьогодення, а саме пришвидшеного нарощування інформаційного потенціалу суспільства, глобалізації та втрачання усталених кордонів між окремими державами, формування нової геополітичної та соціокультурної площини особливої актуальності набуває потреба в науковому осмисленні феномену міжкультурної комунікації, іманентна природа якого докорінно змінилася завдяки появі нових комунікаційних можливостей останніх кількох десятиліть.
Конференція мала за мету організацію наукового дискурсу вітчизняних і зарубіжних учених у площині міжкультурної комунікації в глобалізаційному вимірі, що є актуальною проблемою сьогодення і потребує з’ясування низки питань, пов’язаних із загальнотеоретичними аспектами.
Міжкультурна комунікація є підґрунтям для соціокультурних змін і як соціальний феномен характеризується багатоякісністю та динамічністю, а культурні контакти набувають різноманітних вимірів і знаходять свій вияв у синтезі, додатковості, діалозі. Вона є індикатором розвитку культури, розкриває її здатність до сприйняття іншокультурних елементів на основі нових для певного соціокультурного організму форм; демонструє спроможність транслювати свої цінності в інші культури.
А ще міжкультурна комунікація виступає як ціннісно-нормативний регулятив культурної діяльності, відрізняє одне суспільство від іншого, сприяє його інтеграції та перетворює на культурну самобутність. Вона є генератором смислів культури, базовим елементом формування, відтворення і трансляції культури як у цілому, так і її складових.
Тішимося, що організатори обіцяють проводити такі наукові форуми щорічно.
Вікторія СІКОРСЬКА
Міжкультурний діалог: стратегії розвитку
