Покинуте село на Одещині, яке колись заснували німці-пастухи, перетворили на сучасну смарт-локацію (фото)

Ще нещодавно у селі Семисотка (Білгород-Дністровський район) проживало лише 6 осіб. Потім одеський підприємець Андрій Паларієв перетворив його на смарт-локацію, з унікальними музеями, етно-будинками для туристів та сонячними батареями на дахах. А ще там можна оселитись. Подробиці у матеріалі “Одеського Життя”.

Чим унікальне село Семисотка?

Мало хто знає, що якщо від’їхати лише півтора кілометра від відомої туристичної локації Фрумушика, можна потрапити з Бородінської громади Болградського району до Петропавлівської громади Білгород-Дністровського району — у село Семисотка. Багато хто називає його «селом майбутнього». То що ж в ньому такого унікального?

Тут жили німці-вівчарі

Семисотка була заснована у 1909 році. Історію про походження назви переповідають таку.

У цьому поселенні колись проживав німець на ім’я Нєшпорт. Він був дуже заможною та порядною людиною, та утримував 700 гектарів землі, які обробляли мешканці села. Саме від цих семисот буцімто і пішла назва — Семисотка.

Мешканці села в основному займалися вівчарством — робили бринзу, заготовляли вовну, розводили ягнят. Все це добре продавалось на базарах Бессарабії. У 1940 році в Семисотці проживало півсотні жителів німецького походження. Але на початку Другої світової війни всіх їх було виселено. Натомість тут оселились мешканці сусідніх сіл.

Снаряди на городах і дозвіл від Хрущова

У 1946 році, через будування поряд із селом військового полігону, дехто з мешканців почав виїжджати до інших сіл. А сюди приїхали нові поселенці. Але їхнє життя не було спокійним. Село увійшло до території військового полігону — під час навчань бувало таке, що на городи людей падали снаряди.

Зрештою владою було прийнято рішення про виселення жителів Семисотки. Тоді, як розповідали старійшини села, один з мешканців — фронтовик — у 1953 році поїхав на аудієнцію аж до самого Хрущова, та зміг домогтися того, щоб у селі дозволили залишитись ветеранам війни.

Правда це чи ні — достеменно невідомо, проте ветерани зі своїми родинами збудували тут 24 будинки, які залишились до цього дня. Поступово мешканці села помирали, будинки пустіли, молодь повиїжджала.

Але зараз Семисотка знов відроджується

Відродити село та вдихнути в нього нове життя вирішив підприємець Олександр Паларієв. Його батько Андрій Деамідович Паларієв народився в цьому селі, і дитинство Олександра Андрійовича пройшло саме тут. Але на початку XXI сторіччя село майже зникло з мапи України. В ньому залишилось шість мешканців.

Андрій Паларієв викупив усі будинки, колись залишені господарями.

Садиби відремонтували, водночас повністю зберегли національний колорит і самобутність тутешніх хатин. Усі садиби обладнано сонячними батареями: вони забезпечують енергією і самі будинки, а ще й дохід від продажу її надлишку йде на зарплатню людям, які залишились у селі і працюють на його облаштуванні. иода подається з невеличких свердловин та місцевих колодязів насосами. Також тут побудували асфальтовану дорогу, відкрили три краєзнавчі музеї.

На сьогоднішній день у селі проживають дві коренні мешканки, які пам’ятають, як тут колись кипіло життя. Також у Семисотці мешкає кілька приїжджих, які тут працюють.

Три музеї і лоза-довгожителька

Отже, зараз Семисотка зустрічає єдиним в Україні музеєм колодязів різних часів та народів. Неподалік — музей відомого молдавського художника Михая Греку родом з Фараонівки.

Далі по дорозі знаходиться хата, на подвір’ї якої росте виноградна лоза, якій вже понад 150 років. У цьому році довгожительку заявлено у Книгу рекордів України.

У музеї села представлено експонати народного промислу, старовинні меблі, ковдри, посуд та багато іншого. А ще — сарай зі старовинними знаряддями праці.

Наразі готується до відкриття ще один музей — знаменитих людей буджацьких степів, таких як  відома співачка Марія Бієшу, перший мер Тель-Авіва Мейр Дізенгоф, єврейський письменник Мойше Альтман, один із губернаторів Бессарабської області Скарлат Стурдза, молдавський диригент-композитор Шіко Аронов.

А ще в Семисотці виготовляють страву “Плацинда” за унікальним рецептом, завдяки якому її внесли до Національного переліку нематеріальної спадщини України.

 Місцева бринза – складова плацинди з Семисотки, яку внесли до Національного переліку нематеріальної спадщини України.

Як можна оселитися в Семисотці

Але Семисотка створена не тільки як туристична локація, а й як село-поселення. Тихе, спокійне місце, оповите дикою природою буджацьких степів.

До речі, як повідомив в особистій розмові Олександр Паларієв, тут готові прийняти на постійне проживання декілька родин, головна вимога — працьовитість. Зважаючи, що зараз в країні війна і люди залишаються без домівок, затишний притулок вони можуть знайти у Семисотці.

 Олександр Паларієв власноруч приймає участь у відбудові Семисотки. До речі, тут можна оселитися і отримати роботу. Головна вимога — працьовитість

Щоправда, є одна проблема, зауважив Олександр Паларієв:

Проте, якщо хтось зважить усі за і проти й таки вирішить приїхати до цього невеличкого села жити та працювати, звертайтеся напряму до Олександра Андрійовича за телефоном (050) 316-90-66.

Юлія Валієва