Аматорська астрономія на Одещині: як працює домашня обсерваторія у мешканця Ананьєва

Тисячі астрономів-аматорів зі всього світу, щоночі скануючи своїми телескопами зоряний небозвід, вишукують загадкові космічні об’єкти, небезпечні для Землі астероїди та милуються метеоритними дощами. Ананьївський астроном-любитель Микола Мишевський – один із них. Окрім таємниць зоряного неба, Микола вивчає історію рідного міста, реставрує та колоризує старі фото, а також виготовляє сувеніри.

Аматорська астрономія – один із видів хобі, який включає спостереження, зйомку або дослідження космічних об’єктів і явищ. За кожну відкриту комету любителі-астрономи отримують премію від міжнародного співтовариства в розмірі трьох тисяч доларів.

Цікавий факт! Неозброєним оком на ясному нічному небі можна побачити лише до п’яти тисяч зірок. 

Перший телескоп зібрав сам

2009-го на власному подвір’ї дослідник облаштував приватну обсерваторію, яку зареєстровано в Центрі малих планет (MPC, Гарвард), у підрозділі «Міжнародного астрономічного союзу», за номером L33.

Свій перший телескоп з лінз окулярів, придбаних в «Оптиці», він зібрав у десятирічному віці з цікавості. Та перші спостереження за Місяцем і планетами справили на Миколу таке враження, що він навічно закохався в зоряне небо.

Астрономічне хобі досліднику прибутку не приносить, проте потребує чималих капіталовкладень, бо професійне обладнання – не з дешевих. Кошти, необхідні на придбання устаткування, астроном заробляє підприємництвом.

Про метеорні дощі та відкриття змінних зір

– На початку 2000-х дитяче захоплення «почало прогресувати», і я вирішив серйозно зайнятися аматорською астрономією. За п’ять років перепробував різні телескопи, а на своє 30-річчя придбав омріяний прилад. Певний час збирав обладнання для будівництва домашньої обсерваторії, яку декілька літ переробляв, – розповів Микола Мишевський. – Нещодавно додатково змонтував аматорський радіотелескоп-інтерферометр, щоб спостерігати за метеорними потоками.

– Які спостереження для вас найцікавіші?

– Кожне з них цікаве. Я спостерігаю за новими малими тілами Сонячної системи, метеорними потоками, кометами, астероїдами, екзопланетами, змінними та суперновими зорями. Основна ж тема моїх спостережень – змінні зорі. І я – член Американської асоціації спостерігачів змінних зірок, яка координує роботу дослідників всього світу та забезпечує доступ до отриманих нами даних для професійних астрономів.

Читайте також: Пережила революцію та дві світові війни: як сучасна війна ускладнила роботу 154-річної одеської обсерваторії

Загалом маю власні відкриття близько десятка супернових зір, 150 нових змінних зір, а уточнив параметри 70 змінних зір. Зауважу, що відкриття змінної зорі – це не відкриття нової зорі на небі як такої. Наприклад, всім нам добре відомі сузір’я Великої та Малої Ведмедиць, от у декількох зір, які ми бачимо кожної ночі, я відкрив змінність блиску або уточнив її тип. Мої результати професійні астрономи використовували при написанні наукових статей.

– Відомо, що ви також співавтор відкриття нових астероїдів та комет.

– Моя обсерваторія входить до Української групи спостерігачів метеорних потоків, адже щодоби на Землю падає близько 200 тисяч космічних “гостей”. Спільно з європейськими колегами ми здійснюємо моніторинг активності метеорних потоків. На моєму рахунку – підтвердження відкриттів та визначення орбіт трьох астероїдів та однієї комети, які залетіли у нашу Сонячну систему.

Загалом комет спостерігав багато. А ось із міжзоряною кометою, відкритою 30 серпня 2019 року нашим астрономом-аматором Геннадієм Борисовим, вийшла й зовсім цікава річ. Він трішки раніше за мене подав у Міжнародний центр малих тіл координати нового об’єкта, а я своїми даними лише підтвердив його відкриття і вважаюсь співвідкривачем. Цікаво, що міжзоряна комета Борисова, що прямувала від Сонця в напрямку сузір’я Кассіопеї, виявилася ще й першим піднаглядним реліктом своєї планетної системи.

Десь за рік до цієї події мої метеорні камери зафіксували небачений метеоритний дощ. За шість секунд «насипало» з десяток метеорів. Програма, яка аналізує записи, визначила, що це зорепад Геменіди. Згодом за моїм роликом, викладеним на нашому сайті, була підготовлена доповідь на наукову конференцію з астрономії.

Поєднані Сатурном

– Рідні поділяють ваше захоплення?

– Звісно. Мене весь час підтримувала і підтримує моя дружина Тетяна. На жаль, мені не поталанило освідчитись їй у коханні під зорями. Та коли я показав їй в окуляр телескопа Сатурн, то враження в неї залишились яскраві та незабутні. Відтоді сплинуло літ двадцять, а вона й досі в розмовах з кимось переповідає момент зустрічі з далекою планетою. Тож можна сказати, що наша родина окільцьована Сатурном.

– Земляки відвідують вашу обсерваторію?

– Діти й дорослі раніше навідувалися частенько. Зараз приміщення обсерваторії я вкотре переобладную.

Якось у школі провів лекцію про Сонячну систему та дослідження космосу. Можливо, хтось і стане астрономом. Я готовий надати свою обсерваторію в розпорядження юних дослідників космічного простору. Нині спілкуюсь та обмінююсь досвідом з багатьма колегами, вітчизняними та закордонними. Є однодумець, земляк з  сусіднього села Гандрабури, який влаштував обсерваторію під Одесою.

До речі, 16 березня відзначається Міжнародний день планетаріїв, отже це ще один привід почерпнути знання з астрономії, зокрема й в обсерваторії Миколи Мишевського.

Загалом комет спостерігав багато. А ось із міжзоряною кометою, відкритою 30 серпня 2019 року нашим астрономом-аматором Геннадієм Борисовим, вийшла й зовсім цікава річ. Він трішки раніше за мене подав у Міжнародний центр малих тіл координати нового об’єкта, а я своїми даними лише підтвердив його відкриття і вважаюсь співвідкривачем. Цікаво, що міжзоряна комета Борисова, що прямувала від Сонця в напрямку сузір’я Кассіопеї, виявилася ще й першим піднаглядним реліктом своєї планетної системи.

Десь за рік до цієї події мої метеорні камери зафіксували небачений метеоритний дощ. За шість секунд «насипало» з десяток метеорів. Програма, яка аналізує записи, визначила, що це зорепад Геменіди. Згодом за моїм роликом, викладеним на нашому сайті, була підготовлена доповідь на наукову конференцію з астрономії.

Поєднані Сатурном

– Рідні поділяють ваше захоплення?

– Звісно. Мене весь час підтримувала і підтримує моя дружина Тетяна. На жаль, мені не поталанило освідчитись їй у коханні під зорями. Та коли я показав їй в окуляр телескопа Сатурн, то враження в неї залишились яскраві та незабутні. Відтоді сплинуло літ двадцять, а вона й досі в розмовах з кимось переповідає момент зустрічі з далекою планетою. Тож можна сказати, що наша родина окільцьована Сатурном.

– Земляки відвідують вашу обсерваторію?

– Діти й дорослі раніше навідувалися частенько. Зараз приміщення обсерваторії я вкотре переобладную.

Якось у школі провів лекцію про Сонячну систему та дослідження космосу. Можливо, хтось і стане астрономом. Я готовий надати свою обсерваторію в розпорядження юних дослідників космічного простору. Нині спілкуюсь та обмінююсь досвідом з багатьма колегами, вітчизняними та закордонними. Є однодумець, земляк з  сусіднього села Гандрабури, який влаштував обсерваторію під Одесою.

До речі, 16 березня відзначається Міжнародний день планетаріїв, отже це ще один привід почерпнути знання з астрономії, зокрема й в обсерваторії Миколи Мишевського.

Юрій Федорчук