Альтернативний транспорт: з особистого досвіду одеситів (вiдео)
8-07-2022, 19:00 |
Непроста ситуація на ринку пального та ще й підвищення цін на проїзд в маршрутках Одеси та області – змусили багатьох замислитись над альтернативними видами транспорту. Що кажуть ті, хто вже пересів на велосипед чи моноколесо, а також на що варто звернути увагу новачкам в освоєнні «зеленого» транспорту, дізнавалася «Одеське життя».
Як керівник інформагентства на велосипед пересіла
Ті, хто зараз вперше побачать нашу керівницю, директора інформаційного агентства «Центр медіа» Вікторію Кучурку, за кермом велосипеду – навряд чи повірять, що ще кілька місяців тому вона ледве на ньому трималась. Вікторія зізнається: наважилась освоїти двоколесий у свої 59 років завдяки подвійній мотивації: по-перше – це небажання вистоювати величезні черги на автозаправку, а по-друге – можливість користуватись велосипедом сина.
– Коли ти працюєш і ти весь час загружений, в тебе немає можливості піти і стояти, і шукати цей бензин, тим паче, що він не скрізь є і треба, ну просто виділити на це час. Я зрозуміла, що в мене повинна бути в любий момент альтернатива машині, маршрутці, в якій як говориться ще більше жарко і спекотно. А спонсор мого катання – це син. Він весь час мене штовхає на якісь такі авантюрні речі. Син, який проїхав автостопом пів світу, а може і більше,
– розповіла Вікторія.
До мети попри складнощі
За словами Вікторії, донедавна вона востаннє сідала на велосипед ще у дитинстві. Й хоча якісь навички управління двоколісним лишились, їх виявилось недостатньо для їзди на великі відстані, та ще й на сучасному байку сина. Та зрозуміла вона усе це, вже у дорозі з дому на роботу.
Незважаючи на всі складнощі, їзду велосипедом Вікторія не залишила
– Я вдягнула спортивний костюм, взяла в рюкзак всі свої речі, сіла на велосипед і поїхала. Через три квартали я «здохла», але бачу, що повертатись назад теж тяжко і я вирішила з Таїрова все-таки їхати до 2-ї станції Великого Фонтану. Я була вся мокра. В мене ніяк не виходило добре задзвеніти на дзвіночку, я кричала: «дзілінь-дзілінь!». Потім людина мого року говоре: що «дзілінь-дзілінь»? Я говорю: 45 років перерви між катанням на велосипеді. Він посміявся, пропустив мене. Але тут я доїхала до Артилерійського провулка і доріжка різко закінчується без всякого попередження. Затормозити я змогла, велосипед зупинився, а я ні. Полетіла кубарем, я, як виявляється, дуже тяжка, лечу дуже далеко, якась жінка підбігла, обтрусила мене. Що я хочу вам сказати: за перший день виявилось, що я живу дуже далеко від роботи»,
– пригадує Вікторія Кучурка.
Поверталась з роботи того дня Вікторія теж непросто. Дорогою додому вона двічі впала й отримала кілька великих сінців та подряпин. Та попри усі складнощі, їзду на велосипеді не покинула й зараз вже катається більш впевнено. Та головне, за словами жінки – це привід пишатись собою, адже вона довела собі, що здатна опанувати будь що, якщо по-справжньому цього забажає.
Якщо для хобі – купляти не обов’язково
Ще одна співробітниця нашої редакції, Ольга Хилько, на відміну від свої начальниці Віторії Кучурки у дитинстві досвіду їзди на велосипеді не мала. За зізнанням жінки – багато років вона лише мріяла покататись на двоколесому і лише в 52 роки наважилась здійснити завітне бажання.
Ольга Хілько, фото з особистого архіву
– Найзручніше мені було, ось на той момент на Трасі здоров’я, початок Траси здоров’я. Я розуміла, що там, скажімо так, є чітка територія для велосипедистів. Тобто я там не буду, скажімо так, своїми навичками, ну, скоріше з повною відсутністю навичок заважати комусь. Я розумію, що там люди прекрасно усвідомлюють хто їде, як їде і як їм треба поводитись. Ну, перший раз просто підійшла до цієї стоянки, прочитала правила, зареєструвалася на сайті і перерахувала 100 гривень на свій рахунок, все, взяла велосипед в оренду і поїхала. Ну, поїхала – це гучно сказано. Два рази, дві оренди я користувалась ним, як самокатом,
– розповіла Ольга.
Перший заїзд на велосипеді вона здійснила у травні поточного року. І хоча й брак навичок не дозволяв їй повною мірою насолоджуватись цим заняттям – бажання продовжувати його не вщухло. Поки жінка катається лише для задоволення, каже залюбки й зараз обрала б двоколісний замість маршрутки чи авто, та для цього потрібен власний байк. Купляти його поки не по кишені, тож ж наразі їздить лише на орендованих і це вже стало її улюбленим хобі. Але і ньому є свої правила. Зокрема, за словами Ольги – тарифікація орендного часу велосипеду автоматично продовжується на годину, навіть якщо повернути велосипед на базу на кілька хвилин пізніше.
Тарифікація: година – 30 гривень, відповідно, якщо ось дві години – 60 гривень. Тобто якщо ти трошечки не встигаєш, ну переплачувати ще там за якусь хвилину-дві, ну так не дуже приємно. Не завжди є можливість кататися там ще годину.
В ідеалі, щоб перший раз з вами прийшов орендувати той, у кого є велосипед. Просто щоб з вами прийшла людина, яка може вам підказати: ага, ось тут погане сидіння, а ось тут треба його вирівняти, а ось тут висота, а тут руль невдалий. Ось ці моменти, перший раз я була з сестрою, вона мені ось ці акценти трошечки розставила і просто давала якійсь поради: тут ти ось стаєш на педаль, відштовхуєшся просто ногою і тримаєш баланс. Можливо я б до цього дійшла сама, скоріше за все б дійшла, але ось ці моменти – додатковий стрес, як що цього можна уникнути – краще уникнути»
– зазначила Ольга.
Про переваги моноколеса
Попри усі переваги велосипеда, в нього є і свої недоліки, зокрема потреба постійно крутити педалі для руху та необхідне місце для паркування чи зберігання байку. До того ж руки під час їзди велосипедиста мають бути завжди на рулі. Зовсім інша справа – моноколесо. Останніми роками в нього все більше прихильників. Все через легкість та мобільність одноколісного, а ще більшу свободу для рухів, порівняно із велосипедом. Один з завзятих водіїв моноколесників – депутат Одеської міськради та голова міської транспортної комісії Петро Обухов.
Петро Обухов
– Я користуюсь цим видом транспорту вже півтора роки і дуже задоволений. Якщо порівнювати з автівками, то ти можеш їхати тротуаром, можеш дорогою. Можеш їхати через парк, а якщо там десь затор – ти можеш его об’їхати. І тому я думаю, що під час заторів, а особливо по центру міста – це найшвидший вид транспорту. Максимальна швидкість в цієї моделі 40 кілометрів на годину, я собі поставив ліміт 30, щоб це було безпечно. Можна їздити взимку, влітку, під час дощу, тобто ніяких проблем з цим нема. Заряду вистає мені десь на 50-60 кілометрів. І саме головне – якщо потрібно кудись їхати машиною, то я його склав і поклав у багажник автівки і поїхав туди на машині. Або з ним можна заходити в магазин, в ресторани, не потрібно думати там про парковку, про те де зберігати. Я на навіть на сесії міськради приїжджаю на колесі і залишаю на охрані,
– каже депутат.
За словами Петра, однією з переваг моноколеса, окрім свободи пересування та незалежності від пального, є менший страх його випадкової крадіжки. Справа у тому, що вага одноколісного 21 кілограм, тож його досить важко швидко схопити та понести. На додачу навчитись водити його одразу ж – практично неможливо. Останнє, водночас є й недоліком моноколеса, який нерідко відштовхує тих, хто збирався на нього пересісти з іншого транспорту.
У моноколеса дуже багато переваг, але оволодіти ним непросто.
– Дуже важко навчитись їздити. Я зміг поїхати, не тримаючись ні за що, тільки на четвертий день. А так, щоби це було впевнено, щоб наприклад заїжджати на невеличкі бордюри – це декілька місяців триває. Тому, що це дуже незвично для нашого організму, тобі потрібно стояти, тримати рівновагу і трохи нахилятись вперед і мозок думає, що ти зараз впадеш. А насправді це команда колесу їхати швидше, таким чином воно підтримає тебе в русі
– розповідає Петро Обухов.
Та все ж головною перепоною для популяризації більшості видів «зеленого» транспорту в Одесі очільник міської транспортної комісії вважає поки недосконалу транспортну інфраструктуру міста. Зокрема – відсутність достатньої кількості велодоріжок та місць для паркування і підзарядки єлектротанспорту. Та поки в країні триває війна – усього цього в місті робити не будуть, адже капітальне будівництво у цей час заборонено.
Найбільший попит на «зелений» транспорт – на Одещині та Київщині
При цьому варто зазначити, що за статистикою найбільший попит на «зелений» транспорт в Україні саме в Одеській, а також Київській областях.
Незважаючи на недосконалості інфраструктури, попит на альтернативні види транспорту в Одесі та області продовжує зростати. Доречи, за даними аналітиківOLX, наша область – одна з лідерів по зацікавленості цiм транспортом. Як свідчать показники компанії «Бум», переход на альтернативний електротранспорт (мотоцикли, самокати та скутери) стався в передостанній тиждень травня і більш за все пропозиціями цікавилися на Київщині, Одещині та Львівщині.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Альтернативний транспорт: з особистого досвіду одеситів (вiдео)
