Перейменування вулиць: чому Одеса пишається Ольгою Благовидовою?

«Одеське життя» продовжує розповідати про видатних діячів культури, на чию честь будуть названі міські вулиці. Зі списку одеських топонімів зникне ім’я Тараса Кострова (справжнє ім’я Олександр Мартинівський), одного з організаторів більшовицького підпілля в Одесі, а також першого редактора «Комсомольської правди». Вулиця, яка ще недавно носила його ім’я, буде названа на згадку про Ольгу Благовидову, видатну оперну співачку та педагога.

Замість Москви та Тбілісі обрала Одесу

Ольга Благовидова народилася у Санкт-Петербурзі, у революційний 1905 рік. Коли їй було дев’ять років, родина переїхала до нашого міста. В Одесі вона почала брати уроки фортепіано у відомого професора Надії Чагодаєвої. У 1921 Благовидова вступила на вокальне відділення музично-драматичного інституту (консерваторії). Навчала її співу професор Юлія Рейдер, яка започаткувала створення одеської вокальної школи.

Ольга мала дуже гарне мецо-сопрано, і ще в студентські роки ім’я Благовидової стало відоме одеситам. Це сталося після її дебюту у студентській оперній виставі «Царська наречена». Після закінчення інституту Рейдер запропонувала Благовидову місце своєї асистентки, і та погодилася. Крім того, співачка виступала із концертами, на яких виконувала багато народних пісень.

Незабаром молоду співачку запросили на трирічне стажування до Большого театру у Москву. Там вона успішно виконувала складні оперні партії, виступала як камерна співачка. Коли стажування закінчилося, Благовідова одразу отримала запрошення до Тбіліського театру опери та балету, проте прослужила там лише півтора роки. Коли їй запропонували перейти до трупи Одеського оперного театру, вона з радістю погодилася та повернулася до Одеси. У цей час Ольга багато гастролювала Україною із сольними концертами. А в 1937 році на I Всесоюзному конкурсі вокалістів Благовидова отримала звання лауреата, тим самим започаткувавши ланцюжок конкурсних перемог представників одеської вокальної школи.

Виховала найвідоміших вокалістів

У роки Другої світової війни Ольга Благовідова перебувала в евакуації разом із театром, а також виступала перед солдатами на фронті та в тилу. Одразу після звільнення Одеси співачка знову повернулася до рідного міста. Багато років очолювала кафедру сольного співу, готувала українських вокалістів, серед яких багато відомих імен: Микола Огренич, Іван Пономаренко, Олександр Ворошило, Белла Руденко, Галина Поліванова.

Благовидова стала єдиним педагогом у колишньому СРСР, троє учнів якого здобули перші премії на конкурсі Чайковського. Студенти дуже любили її та називали на французький манер — «Маман». Коли Благовідова святкувала свій 60-річний ювілей, до Одеси з’їхалися її учні з усіх куточків країни та з-за кордону.

Померла співачка у жовтні 1975 року та похована на Другому Християнському цвинтарі в Одесі.