Хто збудував Хлібну гавань в Одесі

Згадка про будівництво Хлібної гавані на пересипському березі вперше з’явилася на сторінках газети «Одеські новини» 20 березня 1914 року. Гавань мала велике значення для всієї країни, оскільки через одеський порт проходило багато тисяч тонн зерна.

Про минуле Одеського порту написано багато чудових сторінок. У XIX та XX століттях у сприятливі роки через його гавані вивозили більше зерна, ніж через усі американські порти. Тому будівництво ще однієї гавані сто років тому стало нагальною потребою.

Хто проектував Хлібну гавань

Керівництво роботами з влаштування Хлібної гавані, розташованої між Нафтовою та Заводською гаванями, було доручено інженеру Юлію Бахметєву. Свого часу він керував будівельними роботами в багатьох портах імперії, вивчав досвід морського будівництва в Німеччині, Франції та Швеції, брав участь у міжнародному конгресі з судноплавства та портів у Філадельфії. Тож досвіду та знань у Бахметєва було достатньо для того, щоб створена під його керівництвом гавань служила одеситам не одну сотню років. Так і вийшло: Хлібна гавань вже від початку мала майже сучасний вигляд і була оснащена за останнім словом техніки.

Роботи з влаштування Хлібної гавані проводилися посиленими темпами. На місці міських купалень на Пересипу з’явився майданчик, засипаний двометровим шаром землі, тут планувалося зводити склади та інші будівлі, необхідні для нормальної роботи гавані. Було також відновлено мол, зруйнований суворим зимовим штормом, а для захисту Хлібної гавані від безчинства стихії у майбутньому будівельники спорудили хвилеріз.

Бахметєв залишався начальником управління робіт порту майже 10 років і був автором проекту розвитку порту до 1950 року. Також він очолював кафедру геодезії одеського політеху. Помер Бахметєв у 1936 році і був похований на Другому християнському цвинтарі.

А у 2013 році в Хлібній гавані був урочисто відкритий зерновий термінал.

Ирина Сорокина