Базова соціальна допомога: усі виплати приберуть і залишать одну універсальну?

Базова соціальна допомога — новий вид виплат, який скоро мають ухвалити в уряді. Зміни мають торкнутися насамперед малозабезпечених сімей. Та чи є ці зміни справжньою реформою і як довго їх чекати? Ми вирішили розібратися, що до чого.

Що таке базова соціальна допомога

Уже кілька заяв з цього приводу зробила міністр соціальної політики Оксана Жолнович. Вона зазначає, що в Україні має діяти одна універсальна соціальна допомога, яка об’єднає різні наявні зараз види підтримки. При цьому міністр зізнається, що сьогодні реальний прожитковий мінімум має бути не менше шести тисяч гривень (а за деякими оцінками він ще більший). Однак задекларований прожитковий мінімум, прописаний у бюджеті, становить у середньому на одну людину всього 2589 гривень. Зауважимо, що прожитковий мінімум для пенсіонерів узагалі становить 2093 гривні, наче їм потрібно менше за інших. 

Утім, міністр каже, що підняти прожитковий мінімум до теперішнього рівня сьогодні нереально. Адже до цього показника прив’язано безліч виплат, починаючи від пенсій і різних соціальних допомог, закінчуючи штрафами. Бюджет таке підняття не витримає. Тому нову універсальну допомогу в уряді хочуть прив’язати до певного базового доходу сім’ї.

Як працюватиме нова соціальна допомога

Розмір базової величини пропонують визначати таким чином. Якщо людина живе сама, його визначатимуть на рівні 100% і дорівнюватиме він, скажімо, тим же 6 тисячам гривень. Якщо є сім’я з трьох осіб — мама, тато, дитина, то, за словами міністра, «перший повинен мати 100%, другому нарахують 70%. Якщо це дитина — 100%, оскільки на дитину витрати будуть трохи більші. Якщо це людина з інвалідністю, також 100%. Якщо це особа пенсійного віку, але в неї низька пенсія, це теж 100%».

Тобто залежно від того, до якої категорії належить член сім’ї, йому рахуватиметься 100% або 70% цього базового доходу.

— Тоді складаємо все, що ці люди отримують, — підсумовує Оксана Жолнович, — і дивимося, чи на кожного виходить такий базовий дохід. Якщо не виходить, різницю покриваємо цією уніфікованою соціальною допомогою.

Це передбачено проєктом закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання базової соціальної допомоги та соціальних стипендій», викладеним для обговорення на сайті Мінсоцполітики у вересні поточного року. Він передбачає насамперед заміну державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям на базову соціальну допомогу. 

Приклад нарахування базової соціальної допомоги

Сьогодні розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом. Тобто спочатку беремо офіційний дохід кожного члена сім’ї за шість місяців і виводимо середнє значення. А потім рахуємо прожитковий мінімум для такої сім’ї.

Наприклад, є сім’я, яка складається з одинокої працездатної матері, її 7-річної дитини та бабусі-пенсіонерки. У такому разі прожитковий мінімум на всю сім’ю має становити 7610 гривень, зокрема:

• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 2684 гривні;
• прожитковий мінімум для дітей від 6 до 18 років — 2833 гривні;
• прожитковий мінімум для непрацездатних осіб — 2093 гривні.

Отже, якщо середньомісячний дохід такої сім’ї становить менш як 7610 гривень, то така сім’я вважається незаможною і може претендувати на доплату від держави, щоб сукупний дохід був не меншим за зазначену суму.

Якщо ж буде ухвалено новий закон, то розмір базової соціальної допомоги визначатиметься як різниця між сукупним розміром базової величини для всіх членів сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї. На думку Оксани Жолнович, така базова величина на кожного члена сім’ї може теоретично становити 6 тисяч гривень. Але слід зауважити, що ця сума ще не ухвалена. У проєкті закону прописано, що ця величина має встановлюватися законом про державний бюджет і бути не меншою за 1,5 прожиткового мінімуму (а це на сьогодні все ж таки менше за 6 тисяч гривень, і тут ми все одно бачимо прив’язку до прожиткового мінімуму).

Утім, пофантазуємо і уявімо, що це буде саме 6 тисяч гривень. У такому разі описана нами сім’я зможе претендувати на загальний місячний дохід у сумі не менше 18 тисяч гривень. Кожен член сім’ї претендуватиме на суму не менше 6 тисяч гривень:

• перший член сім’ї — 100% від 6 тисяч гривень;
• дитина — 100% від 6 тисяч гривень;
• пенсіонерка — 100% від 6 тисяч гривень.

Тобто, за логікою чиновників, якщо така сім’я матиме офіційний сукупний місячний дохід (наприклад, зарплату матері та пенсію бабусі) менше 18 тисяч гривень, то держава доплачуватиме рівно стільки, щоб загальний дохід був не меншим за зазначену суму. Припустимо, мама отримує мінімальну зарплату 6700 гривень, а бабуся отримує пенсію в розмірі 3300 гривень. У такому разі держава має доплачувати зверху ще 8 тисяч гривень на сім’ю.

Окрім цього, законопроєкт передбачає, що для осіб, які набули право на пенсію за віком або досягли пенсійного віку і не набули права на пенсійну виплату, розмір базової величини визначатиметься пропорційно до їхнього страхового стажу:

• якщо стаж лише 10 років — людина отримуватиме 60% від базової величини;
• якщо стаж від 10 до 20 років — 70% від базової величини;
• якщо стаж від 20 до 30 років — 80% від базової величини;
• стаж 30 років і більше — 100% базової величини.
• У нинішніх реаліях усе це звучить трохи фантастично.

Що буде з іншими соціальними виплатами?

Чи є тут якийсь підступ? На перший погляд, реформа виглядає дуже привабливо. З одного боку, вона не така вже й радикальна. Просто замість прожиткового мінімуму допомога буде прив’язана до нового показника. Але якщо цей показник справді буде затверджено на рівні хоча б 6 тисяч гривень, відповідна допомога суттєво зросте. Автоматично дуже багато родин почнуть вважатися малозабезпеченими і претендуватимуть на таку допомогу. Чи вистачить грошей у держави? Адже відомо, що в нас і без того колосальний дефіцит бюджету. Імовірно, що в запропонованому законопроєкті приховані якісь механізми, які на практиці для багатьох громадян принесуть негативний результат. Комусь додадуть, комусь навпаки — уріжуть, з когось взагалі знімуть.

Приміром, законопроєкт передбачає, що всі види соціальних стипендій виплачуватимуться з урахуванням нової базової соціальної допомоги. Це, зокрема, стосується стипендій, передбачених спеціальними законами, які визначають статуси чорнобильців і ветеранів війни. До того ж за логікою авторів запропонованого закону, звичайні студенти тепер не отримуватимуть жодної стипендії, якщо їхні батьки достатньо заробляють. Крім цього, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, а також допомогу на дітей одиноким матерям буде замінено на базову соціальну допомогу. У цьому випадку є побоювання, що частина матерів просто позбудеться права на наявну допомогу або термін її виплати буде істотно скорочено.

— заспокоює Оксана Жолнович.

Але такі слова ще більше насторожують. Також варто не забувати, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям призначається лише на півроку. Змін у цьому сенсі не передбачається. Тобто подібна виплата тимчасова, якщо це не стосується непрацездатних осіб, які втратили джерело засобів до існування.

До того ж ми не знаємо точно, коли все це запрацює. У проєкті закону зазначено, що він має набути чинності з 1 січня 2024 року. Оксана Жолнович прогнозує, що в кращому разі це станеться з 1 липня за умови, що Верховна Рада його швидко проголосує. При цьому нагадаємо, що зазначену уніфіковану соціальну допомогу нам обіцяла ще попередня міністерка соціальної політики Марина Лазебна, яка розповідала про неї влітку 2022 року. Але тоді це було тільки на словах. На цей момент наочно з’явився хоча б проєкт.

Також слід зазначити, що під час ухвалення такого закону Кабінет Міністрів має додатково затвердити відповідний порядок, у якому можуть бути інші важливі нюанси.