Навчав усю Європу, але залишився в Одесі: чим знаменитого німецького хореографа привабило місто на Чорному морі
Альберт Цорн – знаменитий одеський вчитель танців, ім’я якого знали у всьому світі. 29 квітня — у Міжнародний день танцю розповімо про Цорна та його всесвітньо відому, перекладену кількома мовами і досі актуальну книгу з хореографії «Граматика танцю».
Приїхав до Одеси і залишився назавжди
Фрідріх Альберт Цорн народився 3 квітня 1816 року в Баварії, в сім’ї танцмейстера, який мав власну школу. Хлопчика з дитинства навчали танцювальному мистецтву. Він отримав професійну підготовку і батько сподівався, що син продовжить його справу. У 16 років Альберт вирушив до Європи, щоб удосконалювати своє мистецтво. Вже у 19 років він викладав танці у Дрездені та Осло, потім кілька років подорожував, жив у різних європейських містах, співпрацював із хореографами різних країн. Зрештою, Цорн вирушив вивчати танці до Східної Європи.
До Одеси він прибув 30 березня 1839 року, і залишився тут назавжди. У лютому 1840 року Цорн починає навчати танцям вихованців Рішельєвської гімназії, а також викладає хореографію ще в чотирьох інших одеських гімназіях, дає приватні уроки.
В Одесі великим попитом користувалися танцювальні школи, і Цорн майже відразу відкрив власну школу в будинку на Поліцейській вулиці, 12, навпроти магазину Сікара. У Рішельєвському ліцеї, крім танців, Цорн додатково викладав гімнастику та навчав учнів плавання, оскільки у навчальному закладі фізичному вихованню приділялася велика увага. Разом із найбільш тренованими учнями він робив запливи у відкрите море. Щоправда, плавців для безпеки супроводжував човен із опущеними у воду мотузками.
Про викладання танцю в Одесі та актуальну донині книгу
Хореограф постійно вдосконалювався — він часто виїжджав до Європи, де зустрічався і обмінювався досвідом з європейськими майстрами танцю. За свідченням сучасників, Цорн розробив свою систему викладання, яка була пристосована до одеського клімату, вимог суспільства та особливостей обох статей. Навчання велося російською, французькою та італійською мовами, залежно від побажань учнів. Випускники школи Цорна ставали успішними танцюристами та хореографами, працювали у різних містах, а деякі залишалися викладати у рідній Одесі — наприклад, Георгій Кублицький, який мав свою школу танців, та Людвіга Прауса, який викладав хореографію. Загалом Цорн навчав одеситів мистецтву танцю понад 55 років. Після смерті Альберта Цорна у 1895 році роботу у танцювальній школі продовжили його діти.
Цорн був членом Берлінської академії танцювального мистецтва, Товариства вчителів танців у Берліні та Товариства вчителів танців у Канаді. Крім того, Альберт Цорн був відомий як вчений-хореограф. 1887 року вийшло перше видання його «Граматики танцювального мистецтва». Книга, яка складалася більш ніж із 400 сторінок, отримала захоплені відгуки фахівців. Цій праці Цорн присвятив близько 50 років.
У своїй «Граматиці» Цорн описував стан сучасного йому балету і роз’яснював свою систему запису для танцю. Він описав кадрилі, полонези, менует, а з народних танців — краков’як, тірольський та рейнський танці. Хореограф також аналізував найвідоміші танці минулого. Винайдена ним система була дуже важливою, оскільки іншої можливості записати та зберегти текст балету на той час не було. Праця одеського вчителя танців становить інтерес і для сучасних хореографів — книга була перевидана вже в наш час, а сучасні теоретики балету всього світу посилаються на неї досі.
Перші курси танців відкрилися в будинку Торічеллі
Крім іноземних, в Одесі були і місцеві балетмайстри, наприклад, француз Буш. Починаючи з 1823 року, він працював у трупі театру та керував балетною частиною, благодійними спектаклями та маскарадами. Враховуючи підвищений інтерес серед одеситів до танців, у вересні 1837 Буш відкрив перші в місті курси танців. Вони розташовувалися в будинку Торічеллі на Дерибасівській вулиці, 27. Курс навчання тривав п’ять місяців і коштував 50 рублів. Заняття проводилися по понеділках, середах та п’ятницях. Починаючи з 1 жовтня, додатковий був відкритий курс для дівчат. А перший балет, поставлений Бушем, «Добрий геній» було показано публіці 17 січня 1844 року на сцені Нового Театру на Преображенській вулиці.
