Затяжні дощі, посуха та ураганні вітри: який клімат чекає на Одесу в найближчому майбутньому

17 червня людство відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Але, судячи з усього, це скоріше день ганебної поразки, ніж боротьби. Особливо, коли йдеться про Одесу та Одеську область. Колись наші предки збудували квітуче місто в голому степу. Чи не залишимо ми після себе голу пустелю? І не далеким нащадкам, а власним дітям?

В Україні клімат змінюється швидше

Опустелювання — ця проблема, актуальна для всього світу. Але в продовольчій і сільськогосподарській організації ООН (ФАО) заявляють, що зміна клімату в Україні йде швидше, ніж в інших країнах. На їхню думку, скоро ми втрачатимемо 70% врожаю через посухи. Про те, з чим це пов’язано, ми запитали доцента кафедри ботаніки ОНУ ім. Мечникова Володимира Немерцалова.

За останні 20 років середня температура в Україні зросла на 0,8 градуса. При цьому є закономірність: якщо річна температура збільшується на одну десяту градуса, то теплий період збільшується на один день. Плюс 0,8 градуса — значить у році в нас стало на 8 теплих днів більше. Аналізуючи довгі цикли, метеорологи зауважують, що останні 3 десятиліття в Україні були найтеплішими за 1500 років.

За прогнозами вчених, у найближчі 50 років в атмосфері стане на 30% більше вуглекислого газу, а середньорічна температура підвищиться на 2,5-3 градуси. Такий сценарій призведе до майже повної відсутності зими на території України. Влітку різко зросте кількість днів із температурою вище 40°C. Уже зараз потрібно думати про те, як це позначиться на здоров’ї людей і на сільському господарстві країни. І розробляти довгострокові програми з адаптації всіх галузей економіки до посух і змін клімату. Переглядати список посівних і зрошуваних земель, вирощуваних сільгоспкультур. У майбутньому ці заходи допоможуть уникнути гуманітарної катастрофи.

Як змінюється клімат в Одесі

Наше місто не ізольоване від світу і потерпає від тих самих змін. Середньорічна температура по Одеській області наближається до +12°C. Хоча ще в XIX столітті вона становила всього 7°C, на початку XX століття підскочила до 8-9°C, а до кінця століття ми отримали всі 10°C.

Оптимісти вважають, що це не так уже й страшно. Так, одеські каштани сохнуть від аномальної спеки. Зате пальми в місті можна буде висаджувати просто на вулицях, на весь рік. А садівники півдня Одеської області вже пристосовуються до зміни клімату, вирощуючи інжир, хурму і навіть гранат.

Але клімат стає не просто теплішим, а й розбалансованим. Посухи змінюватимуться аномальними похолоданнями. Сильні зливи з ураганними вітрами, які ми спостерігаємо останніми роками, — один із наслідків потепління. І не слід вірити втішній статистиці. Так, норма місячних опадів по Одеській області майже не змінилася. Але раніше це були невеликі дощі протягом сезону, а тепер після довгої посухи обрушується потужна злива. Такі дощі псують посіви та розмивають родючий шар ґрунту. А в містах, де зливові системи не розраховані на подібні потоки води, аномальні опади паралізують рух і затоплюють цілі райони. До таких стихійних лих неможливо підготуватися.

Слідом за потеплінням у місто прийшли… змії

Наукові спостереження за температурою людина почала вести відносно недавно. Наскільки коректно робити далекосяжні висновки, маючи точні дані лише за 100-150 років?

Про зміну ареалу деяких тварин одесити знають не з чуток. Цього літа змій у місті бачили багато хто. Чи означає це, що плазуни розширюють середовище проживання, слідуючи за зміною клімату?

Що ми можемо змінити?

Виникає закономірне запитання: як можна протистояти глобальним змінам? Якщо ми перейдемо на сонячну батарею або висадимо 10 дерев на схилі — це щось врятує? Чи діяти треба масштабно, у рамках регіону та цілої країни? Чи вже запущено такий маховик, що зупинити його можна тільки зусиллями всього людства?

— Проблема глобальна, — погоджується Володимир Немерцалов. — Але ми можемо знижувати ефекти на місцях, висаджуючи дерева, створюючи вертикальні сади, знижуючи споживання енергії на переробці сміття. Мета — змінити поведінку більшості людей. Але й ви, змінюючи свою поведінку, наближаєте глобальну мету.

Американець Джеррі Адлер сказав: «Достатньо, щоб кожен із нас на годину затримав дихання, — і з парниковим ефектом буде покінчено». Поки що природа не вимагає від нас таких радикальних жертв. Але якщо нічого не зміниться, скоро ми будемо змушені затримувати дихання. Хтось — на кілька хвилин щогодини, а багато хто — назавжди.

Тая Найденко