Соломія Крушельницька: Вагнеровська примадонна ХХ століття

Нещодавно виповнилося 150 років від дня народження української оперної співачки Соломії Крушельницької.

Перед її талантом схилялися Пучіні та Франко, а її вчителями були найкращі професори України та Італії. У Львові та Тернополі, а також в італійських містах Мілані та Торре-дель-Лаго було встановлено пам’ятники співачці.

 Ранок починався з крижаного душу

Народилася Соломія Амвросіївна у селі Білявинці, у Галичині, у сім’ї греко-католицького священика. Сім’я часто переїжджала і зрештою осіла під Тернополем. Соломія блискуче закінчила гімназію, склавши іспити екстерном. Коли їй було лише 11 років, вона виступила на концерті, присвяченому пам’яті Шевченка, де й познайомилася з Іваном Франком, який був вражений її голосом.

Батько Соломії розумів, що у доньки рідкісний талант, тому позичив гроші на навчання Соломії у консерваторії. Сусіди пліткували: сцена – непридатне місце для пристойної дівчини, проте з поваги до священика мовчали.

У Львівській консерваторії Соломія навчалася у знаменитого польського професора Валерія Висоцького. Дівчина чудово вчилася і проявляла чудеса волі: вона вставала разом із сонцем, обливалася крижаною водою і займалася до пізнього вечора. Консерваторію Крушельницька закінчила зі срібною медаллю, і в дипломі у неї було записано: «Цей диплом отримує панна Соломія Крушельницька як свідчення художньої освіти, здобутої зразковою старанністю та надзвичайними успіхами».

В Італії ледь не втратила голос

Навчання Крушельницька продовжила у Мілані, де з’ясувалося, що у Львівській консерваторії їй неправильно визначили голос, тепер його потрібно розвивати у зовсім іншому напрямі. Більше того, вона може взагалі його втратити. Крушельницькій довелося знову призвати на допомогу волю і самовладання: перенавчання нагадувало каторжну працю, проте співачка подолала усе.

Після цього 22-річна Соломія Крушельницька розпочала свої виступи на найпрестижніших сценах світу. Вона співала в операх Вагнера, що було по плечу не кожній співачці. Її обожнював Пучіні, оперу якого, «Мадам Баттерфляй», вона врятувала від провалу. А серед її численних нагород, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» ХХ століття.

Як і у всякої талановитої людини, співачка мала багато заздрісників. Деякі журналісти просто змішували її з брудом, лаяли її манеру виконання, туалети, любов до незалежності, походження. Крушельницька навіть думала виїхати працювати до Америки, проте становище врятувало те, що друзів у неї було більше, ніж ворогів.

Весільним подарунком стала вілла

1910 року, коли Крушельницька співала на Сицилії, сталося виверження вулкана Етна. Залишатися на острові було небезпечно і артисти відпливли на континент. Коли виверження закінчилося, дирекція сицилійського театру звинуватила Крушельницьку у невиконанні договору і вимагала сплатити величезну неустойку. Довелося звертатися до адвокатів. Крушельницькій порекомендували відомого юриста та італійського аристократа Чезаре Річоні. Йому вдалося виграти справу, після чого він запропонував Крушельницькій стати його дружиною. Вони повінчалися в одному із храмів Буенос-Айреса, а весільним подарунком для співачки стала вілла «Саломе».

Згодом Крушельницька вирішила залишити оперну сцену, проте не відмовилася від концертних турів Європою та Америкою. На кожному концерті вона обов’язково співала українські пісні. Крушельницька ніколи не забувала своєї батьківщини і завжди закінчувала свої гастрольні поїздки на Галичині. Вона допомагала відроджувати українську культуру, дала гроші на будівництво львівського університету та міського театру.

Коли помер чоловік, Крушельницька поїхала до України відвідати рідних. Незабаром почалася Друга світова війна, і повернутися до Італії вона вже не змогла. Знаменита співачка зі світовою славою, щоб вижити, давала приватні уроки музики та вокалу. Однак, незважаючи на тяжке становище, Крушельницька не побажала повертатися до Італії і залишилася на батьківщині.

Померла вона у 1952 році і була похована на львівському Личаківському цвинтарі, поряд із могилою Івана Франка.

Крушельницька врятувала колегу-японку від ганьби

Якось Крушельницька отримала запрошення заспівати у Дніпрі, який на той час носив назву Катеринослав. Для участі в опері «Мадам Баттерфляй» її імпресаріо запросив справжніх японців – чоловіка та дружину, щоб атмосфера здавалася натуральнішою. Однак сталася неприємність: красуня-японка так сподобалася місцевому олігарху, що він наказав викрасти її. Щоб урятувати колегу, Крушельницька прийняла запрошення на обід до «олігарха», а після цього погодилася заспівати. Поки господар та гості слухали примадонну, імпресаріо визволив японку і вивіз її з міста.

Ірина Валентинова