В Україні формують новий церковний календар: коли святкуватиметься Різдво, Великдень, Покров та Микола

Православна церква України (ПЦУ) у середу, 24 травня, затвердила реформу церковного календаря. З 1 вересня 2023 року українці почнуть відзначати християнські свята за новоюліанським календарем, тобто на 14 днів раніше.

Про історичне рішення ПЦУ повідомив єпископ Варсонофій.

“Православна церква України на засіданні Архієрейського собору затвердила важливу реформу – відбувся перехід на новоюліанський церковний календар із 1 вересня 2023 року. Вітаю всіх українців!” – написав священнослужитель у Facebook.

Різдво тепер святкуватимуть 25 грудня (замість 7 січня), Покрова Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня), Хрещення Господнє – 6 січня (замість 19 січня), День святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня).

У той же час, перехід на новий юліанський календар не впливатиме на дату Великодня та деяких інших свят, зокрема Трійці.

Остаточне рішення буде ухвалено на Помісному соборі 27 липня, хоча предстоятель ПЦУ митрополит Єпіфаній заявив ВВС, що питання вже вирішене.

Єпіфаній також має намір звернутися до влади для перенесення днів державних релігійних свят.

Чи є перехід на новий календар примусовим? Чи обов’язково віруючим дотримуватися нового календаря?

Відповідь на це запитання дав митрополит Переяславський та Вишневський Олександр (Драбинко) в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

Парафії, які виступають категорично проти переходу, зможуть відзначати свята за старими датами.

Драбинко зазначає, що рішення про дотримання новоюліанського календаря буде не обов’язковим для всіх, тобто примусово його нав’язувати нікому не будуть.

Таким чином, якщо певні парафії захочуть богослужити за старим стилем, який діє сьогодні, вони зможуть це вільно робити.

У чому особливість новоюліанського календаря

Новоюліанський календар – це удосконалена форма юліанського календаря. Тривалість року згідно з ним становить 365,242222 діб (за григоріанською – 365,2425, за юліанською – 365,25). Його розробив сербський астроном, професор математики та небесної механіки Белградського університету Мілутін Міланкович у 1923 році.

Як відомо, новоюліанський календар використовують православні церкви Європи, які мають інший підхід до визначення дати Великодня, порівняно з церквами, які використовують григоріанський календар.

Це більшість православних церков, зокрема Константинопольська, Грецька, Румунська та Польська.

Старішим юліанським календарем користуються Російська, Грузинська, Єрусалимська та Сербська православні церкви.