Зв'язок зникає, коли вимикають світло: чи зможуть мобільні оператори забезпечити його взимку?

Наскільки мобільні мережі готові до відключень електроенергії, чому під час відсутності світла погіршується якість з’єднання та як навіть за умов тривалого блекауту постійно залишатися на зв’язку?

На третій рік великої війни українці продовжують адаптуватися до регулярних вимкнень електроенергії. Після весняних ударів росіян по енергообʼєктах стало очевидно, що в найближчі роки ситуація залишатиметься важкою.

Про підготовку до нових відключень упродовж двох років заявляли й мобільні оператори "Київстар", Vodafone та lifecell. Компанії звітували про збільшення кількості генераторів та акумуляторів для посилення стійкості мережі.

Однак попри запевнення про підготовку базових станцій (БС) до роботи протягом чотирьох-шести годин без світла, значна частина користувачів не відчула результатів інвестування компаніями сотень мільйонів гривень у цей напрям.

Проблема стала настільки гострою, що про неї заговорив президент Володимир Зеленський. Проте стабільний зв’язок залежить не тільки від операторів. Змінити культуру використання мобільного інтернету мають самі користувачі.

До зими, коли ситуація в енергетиці буде ще гіршою, залишилося небагато часу, а проблем, які треба подолати для налагодження стабільного зв’язку, досі чимало.

Чому зникає зв’язок, коли вимикають світло

Після вимкнення електроенергії в населеному пункті більшість його мешканців автоматично починають користуватися мобільним інтернетом, оскільки їхній домашній зв'язок через Wi-Fi-роутер перестає працювати.

У цей момент використання мобільного інтернет-трафіку на конкретній території різко зростає і, відповідно, збільшується навантаження на БС операторів. Через це при зникненні світла в певних районах користувачі бачать на своїх екранах покриття LTE (4G), але завантажити нічого не можуть.

Критичною є не кількість користувачів, а обсяг трафіку, який вони споживають. Кожна БС має певні обмеження на передавання інформації, тому коли вона не може впоратися з об’ємом трафіку, обмежується швидкість інтернету.

– пояснює один з працівників мобільного оператора, дотичний до роботи мережі.

Річ у тім, що телеком-інфраструктура в Україні працює з розрахунком на те, що 80% трафіку мають проходити через домашній інтернет, пояснював директор департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Юрій Мацик.

Натомість після вимкнення світла базові станції приймають на себе весь "удар" із забезпечення зв'язком населення. Виправити ситуацію, коли обладнання не справляється з такими обсягами передавання даних, непросто.

На думку одного з працівників мобільного оператора, для збільшення пропускної здатності потрібно міняти обладнання на тисячах БС. Однак і це повністю не розв’яже проблему, оскільки в містах через щільність абонентів оператори і так ставили потужне обладнання, а збільшувати кількість БС економічно невигідно.

Подібна ситуація відбувається навіть із звичайними дзвінками. Наприклад, в одному районі міста працюють три БС. Під час вимкнення електроенергії дві з них можуть перестати працювати через відсутність потужних акумуляторів.

Як наслідок, усі дзвінки спрямовуватимуться на одну БС і через зростання їх кількості ситуація нагадуватиме ніч з 31 грудня на 1 січня, коли вся країна намагається привітати рідних та друзів з Новим роком.

Крім того, збільшене навантаження швидко розряджає акумулятори БС і вони вимикаються.

– розповідають у пресслужбі Vodafone.

Наскільки готові оператори

Опитані ЕП мобільні оператори запевняють, що підготували свої мережі до потенційних відключень електроенергії. Однак ускладнення ситуації в енергосистемі через постійні російські обстріли вносять свої корективи.

Так, Vodafone уже встановив та запланував до монтажу понад 83 тис одиниць батарей місткістю 100 ампер-годин на 393 млн грн. Наприкінці 2024 року компанія матиме в 1,5 разу більше місткості, ніж було в мережі на початку 2024 року.

Оператор lifecell до травня збільшив кількість БС з новими батареями в шість разів порівняно з 2023 роком. Компанія забезпечила новими літієвими акумуляторами понад половину своїх базових станцій в Україні.

"Київстар" з 2022 року встановив на БС 115 тис батарей.

– повідомила пресслужба найбільшого мобільного оператора України.

На випадок погіршення ситуації в енергосистемі мобільні оператори активно купують генератори, які зможуть живити критично важливі об'єкти.

Команда lifecell повідомила, що за останні пів року встановила генератори на сотні базових станцій. Це допоможе підтримувати роботу обладнання оператора протягом тривалого часу навіть після виснаження батарей.

"Київстар" має 2,3 тис генераторів – майже вчетверо більше, ніж до 2022 року. Кожен генератор обслуговують кілька технічних груп. Vodafone генераторами підтримує роботу понад 1,5 тис БС. У 2024 році їх кількість збільшиться до 1 864.

Оператори мають забезпечити роботу своїх БС автономним резервним живленням щонайменше на чотири години, йдеться у вимозі Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) від 20 лютого 2024 року. До кінця листопада цій нормі мають відповідати не менше 50% базових станцій, а до кінця червня 2025 року – не менше 75%.

Зокрема, для збільшення часу автономного електропостачання компанії закуповували акумулятори нового типу, найчастіше – літій-іонні, здатні підтримувати роботу мережі чотири-шість годин. Їх перевага в тому, що вони потребують значно менше часу для повного заряджання.

Проте так діяли не всі компанії. За словами співрозмовника ЕП, знайомого із ситуацією на ринку, один з операторів останні два роки віддавав перевагу дешевшим свинцево-кислотним акумуляторам, які мають значно триваліший час зарядки та менший термін служби. Їх можна заряджати лише кілька сотень разів.

БС з такими акумуляторами протримаються перші чотири години без світла, але при подальших відключеннях не встигнуть зарядитися. Отже, оператор не забезпечить абонентів стабільним звʼязком і навряд чи виконає вимоги НЦУ.

Платити мають усі

Днями президент доручив віцепрем'єр-міністру Михайлу Федорову підготувати звіт про підготовку мобільних операторів до блекаутів.

– сказав Зеленський.

Через два дні президент отримав інформацію про стан готовності базових станцій мобільних операторів, проте озвучені дані його не влаштували.

За словами поінформованого співрозмовника ЕП, основним аргументом для посилення вимог з підготовки БС до відключень електроенергії були фінансові показники компаній. "В умовах війни, коли майже весь бізнес зазнає збитків, мобільні оператори демонструють зростання доходів", – сказав він.

Попри велику війну, фінансові результати компаній справді покращилися. Так, дохід lifecell за 2023 рік зріс на 24,4% до 11,7 млрд грн, а чистий прибуток – більш ніж вдвічі до 2,5 млрд грн. А дохід Vodafone Ukraine Group за 2023 рік зріс на 9% до 21,6 млрд грн. Навіть "Київстар" попри масштабну кібератаку зміг наростити дохід на 8% до 33,58 млрд грн.

Менеджмент операторів опинився в непростій ситуації. Держава хоче, аби вони інвестували більше прибутків у стабільну роботу мережі, але керівники компаній працюють в інтересах своїх акціонерів, збільшуючи для них майбутні дивіденди.

У першому кварталі 2024 року всі три компанії прозвітували про зменшення маржинальності, зокрема через збільшення інвестиції в мережу. Однак, схоже, озвучена Зеленським у Давосі концепція "просто дихати повітрям" дісталася і мобільних операторів, яких тепер зобов’яжуть наростити інвестиції.

За даними джерел ЕП у владі, у рішенні Ставки йтиметься про збільшення кількості базових станцій, які можуть працювати без світла, а також про збільшення часу їхньої роботи на автономному живленні.

Чого чекати взимку

Спрогнозувати ситуацію з мобільним зв'язком узимку складно. Перш за все, вона залежатиме від стану енергосистеми і тривалості відключень світла. Базові станції в Україні і так рекордсмени за часом автономної роботи.

Наприклад, євросоюзівські мобільні оператори не можуть працювати без електрики так само довго, як українські, бо там базовим сценарієм у позаштатній ситуації є забезпечення автономної роботи лише протягом години.

Проте вітчизняні компанії мають готуватися до значно гірших варіантів розвитку подій, зокрема до відсутності електропостачання протягом 6-10 год на добу.

У такому випадку навіть літій-іонні акумулятори не встигатимуть повністю заряджатися. Частина базових станцій продовжить працювати за допомогою генераторів, але їхній ресурс теж обмежений. Генератори на БС відрізняються від традиційних побутових, а тривалість їх роботи становить шість-вісім годин.

Проте найважливішим фактором є поведінка користувачів. Вони можуть і збільшити навантаження на БС, і зменшити його. Ідеальний сценарій полягає в тому, щоб абоненти подбали про роботу домашнього інтернету під час блекаутів і використовували мобільний зв’язок лише для текстових повідомлень.

Для тих, кому важливо постійно мати підключення до інтернету, необхідно перейти на технологію xPON. За словами Мацика, наразі в Україні 1 400 провайдерів пропонують підключення за допомогою цієї технології.

Мобільні оператори продовжують готувати свої БС до вимкнень світла, тож ситуація може покращитися в найближчі місяці. Коли Україна пройшла останню зиму без значних блекаутів, склалося враження, що так буде й надалі. Тепер ситуація вимагає докласти більше зусиль, аби надолужити згаяний час.

Джерело