Наркотики та безкарність: чому в Україні побільшало смертельних ДТП?

В Україні рекордна кількість ДТП з постраждалими і вбитими. Одні з найімовірніших причин зростання – епідемія наркотичного сп’яніння і відсутність невідворотності покарання.

Ситуація на дорогах країни погіршується.

– повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.

Це рекорд, якого в Україні не бачили з 2019 року. Враховуючи тимчасову втрату контролю над частиною територій через велику війну, деякі області значно перевищили показники того року.

Ключовим фактором, що ускладнює ситуацію, є водіння в стані сп’яніння, особливо наркотичного. За словами Білошицького, кількість таких випадків зростає через "загальну ситуацію (в країні) і певні особисті моменти". Також, кажуть у поліції, посилився контроль за цим видом правопорушення (стали більше виявляти – ЕП).

Слова Білошицького підтверджує аналіз виданням NGL.media близько 850 тис. судових ухвал про нетверезе водіння за останні десять років. У порівнянні з 2019 роком кількість випадків подвоїлася.

Драйвер зростання – наркотики. За десять років вживання алкоголю зросло на 14%, наркотиків – у понад шість разів. Найсуттєвіше – у великих містах. У Львові тепер такі випадки трапляються в 14 разів частіше, у Харкові – у 48 разів.

Ще одна ймовірна причина погіршення ситуації на дорогах – відсутність покарання. В 99% випадків відповідальність за п’яне водіння, зокрема під дією наркотичних засобів – штраф 17 тис. грн і позбавлення прав на рік. Якщо в автотрощі є постраждалі чи навіть загиблі – ситуація ще гірша.

ЕП проаналізувала 3 432 вироки за 2023-2024 роки за двома статтями Кримінального кодексу. Ст. 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) та ст. 286-1 (те ж порушення, але скоєне в стані сп’яніння).

Формально Феміда тут сувора. Вироки в 78% випадків передбачають ув'язнення винуватців ДТП (там, де присутні тяжкі травми або загибель, цей відсоток становить 97%). Проте, говорячи "а", Феміда забуває сказати "б".

У 82% випадках винним присудили іспитовий термін: замість в'язниці обвинувачені отримали умовне покарання. Додатково суд може заборонити виїзд за кордон чи запровадити нічний домашній арешт.

Статистика вражає ще більше, якщо врахувати, що ст. 286 ККУ може змінювати кваліфікацію залежно від ступеня тяжкості постраждалої сторони постфактум, говорять ЕП юристи. Іншими словами – від наявності потерпілого (з яким винуватці ДТП можуть домовитися) або ступеня його травми залежить і кваліфікація за цією статтею.

Так, за даними Нацполіції, у 2023 році трапилося 23,6 тис. ДТП з потерпілими, але, за даними Реєстру судових рішень (і цю традиційну розбіжність у статистиці підтверджують цифри від Офісу генпрокурора), упродовж 2024 року був винесений лише 1 741 вирок за різними частинами ст. 286 та ст. 286-1 ККУ.

Оскільки майже 90% з них – умовні покарання, то виходить, що лише близько 2% винуватців ДТП, де є травми середньої чи високої тяжкості або загиблі, опиняються за ґратами.

Це питання не лише справедливості. Існують численні дослідження, які аналізують вплив дорожньо-транспортних пригод на економіку та валовий внутрішній продукт. Економічні втрати від ДТП оцінюються 2-7% ВВП країн світу, що в сумі перевищує 2 трлн дол. на рік.

В Україні, за даними Світового банку, соціально-економічні втрати від ДТП оцінювалися 4,5 млрд дол. на рік, що становило близько 3% ВВП країни у 2017 році. Ця цифра включає прямі (медичні послуги, компенсаційні виплати, пошкодження майна) та непрямі (передчасна смертність, інвалідність, втрата продуктивності працездатного населення) втрати.

Джерело