Зростання тарифів на мобільний зв’язок додало 0,25 в.п. до інфляції – НБУ

Підвищення тарифів на мобільний зв’язок на 15% у січні-лютому 2026 року додало близько 0,25 відсоткового пункту до річної інфляції, повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

Деталі

• Це приклад того, як енергодефіцит у січні-лютому через зростання витрат бізнесу частково транслювався в інфляцію, зазначив Лепушинський. Водночас він наголосив, що надалі вплив цього чинника не очікується суттєвим, оскільки енергодефіцити мають різноспрямований ефект: з одного боку, підвищують витрати компаній, з іншого – стримують споживчий попит.
• Заступник голови НБУ також прокоментував зростання цін виробників у лютому на 22,3%, пояснивши його підвищенням вартості електроенергії на тлі значних енергодефіцитів. 
• Він наголосив, що цей стрибок не є «геймчейнджером», а є типовим шоком пропозиції. Частину витрат виробники покриють самостійно, частина буде перенесена у споживчі ціни, і цей процес уже відбувається. НБУ врахував цей ризик у січневому макропрогнозі, сказав Лепушинський.
• Енергодефіцит у січні виявився дещо нижчим за очікування регулятора, однак ситуацію ускладнила комбінація значних руйнувань енергетичної інфраструктури та рекордно низьких температур, зазначив заступник голови НБУ. 
• Найбільшого впливу зазнали енергомісткі галузі – металургія, хімічна промисловість і машинобудування, особливо у прифронтових регіонах та Києві.
• Вплив енергодефіциту на валютний ринок був помірним. Через скорочення виробництва зменшився експорт металургійної, добувної та хімічної продукції, тоді як імпорт електроенергії зріс до 1,2 ГВт у січні та 1,9 ГВт у лютому.
• У березні ситуація стабілізувалася. За словами Лепушинського, вищі, ніж очікувалося, запаси газу в підземних сховищах – 5,1 млрд куб. м – знижують потребу в імпорті в майбутньому.

Контекст

У березні НБУ залишив облікову ставку на рівні 15%. Своє рішення НБУ пояснює погіршенням інфляційних очікувань, хоч поки траєкторія інфляції майже відповідає прогнозу регулятора. Також вплив мала девальвація гривні. 

У січні регулятор розпочав цикл зниження ставки, однак тепер зупинив його на тлі кризи на Близькому Сході та її потенційно негативного впливу на інфляцію. У березні, на який припали ескалація війни на Близькому Сході і перекриття Ормузької протоки, ціни на паливо в Україні зросли на 14% порівняно з лютим.

Джерело