Автократичні тенденції та переслідування політичних опонентів: після війни Україну може чекати черговий Майдан – Politico

Після війни Україна матиме великі сподівання, однак відбудова та реформи можуть виявитись для неї небезпечним та важким завданням. Кожних десять років українці піднімаються, щоб відстоювати свої права і демократичні цінності. І зараз такий період якраз наближається.

Своє занепокоєння майбутнім країни висловила у коментарі виданню Politico опозиційна депутатка від партії “Голос” Інна Совсун.

Вона нагадала про десятирічні цикли, коли українці мають тенденцію влаштовувати революції – Помаранчеву у 2004 та Революцію Гідності у 2014. І поділилась відчуттями того, що у 2024 на Україну чекає чергове політичне потрясіння.

За словами народної депутатки, наступний Майдан має демократизувати Україну та остаточно змити корупцію, яка десятиріччями гальмувала розвиток країни.

Совсун не єдина, хто бачить чергові потрясіння на горизонті. Таке ж переконання висловив колишній український міністр, який побажав залишитися анонімним, щоб мати змогу вільно обговорювати делікатні теми.

Ексміністр, як і багато інших законодавців, реформаторів і лідерів громадянського суспільства – був обережний, висловлюючись публічно, боячись підірвати військові зусилля та забезпечити пропаганду для Росії, – зазначає видання.

– сказав колишній посадовець.

І хоча орієнтуватися в бурхливих післявоєнних політичних водах буде важко для будь-якого лідера, за словами колишнього міністра, це буде особливо актуально для Президента України Володимира Зеленського, оскільки він став частиною проблеми — лідером з автократичними тенденціями.

Для західних читачів, як зазначає журналіст Джеймі Деттмер, це може прозвучати дивно. Адже за кордоном Зеленського називають втіленням українського спротиву і навіть іконою демократії.

– пише Деттмер.

Журналіст Politico констатує, що на жаль, Зеленський не зміг повторити свою роль телевізійного “президента народу” в реальному житті, його підтримка в якийсь момент різко впала лише до 11 відсотків після того, як він звільнив по-реформаторськи налаштованого прем’єр-міністра, сформувавши свій уряд з друзів та колишніх ділових партнерів, і нікуди не дійшов завдяки своїй антикорупційній ініціативі.

Натомість українського президента звинуватили у тому, що він стає все більш автократичним і порушує закони, видаючи президентські укази про санкції проти ворогів, і все це “в ім’я боротьби з російською агресією” – але на думку деяких критиків, також з метою завадити своїм політичним опонентам.

При цьому за чотири місяці до російського вторгнення Зеленський і двоє його близьких соратників також були причетні до офшорної фінансової діяльності. На основі Pandora Papers – сховища документів, які розкривають офшорну діяльність політичних лідерів та інших відомих осіб у всьому світі – Organized Crime and Corruption Reporting Project виявила, що український лідер створив офшорні компанії до того, як став президентом, але продовжував отримувати від них прибуток після того, як увійшов в Офіс президента. Зеленський зі свого боку заперечив будь-яке відмивання грошей або незаконне використання коштів.

Наразі, кажуть політичні опоненти, не можна закидати президентові його довоєнні вчинки, але після того, як гармати змовкнуть, виникнуть питання щодо подій, які передували війні, і щодо того, чому Зеленський проігнорував суворі попередження західних розвідок про високу ймовірність російського вторгнення та не оголосив в країні воєнний стан значно раніше.

Однак час від часу ці питання піднімаються навіть у розпал війни — востаннє це питання спалахнуло в серпні, коли каскад публічної критики послідував за зауваженнями Зеленського про те, чому він применшив попередження про неминучий напад, стверджуючи, що мусив це зробити, оскільки інакше українці запанікували б, втекли й спровокували економічний колапс.

Опитані Politico опозиційні політики та лідери громадянського суспільства вважають, що Зеленський також буде змушений відповідати за те, як він та його згуртована команда старих друзів і колишніх ділових партнерів керували під час війни — у спосіб, який не відрізняється від того, якого вони дотримувались до вторгнення, намагаючись встановити «керовану демократію» з однією домінівною партією.

Зокрема, опозиційний депутат Микола Княжицький, хоча і погоджується із  потребою згуртуватися пі час війни навколо влади, все ж переймається майбутнім демократії в Україні.

– вважає він.

Як і інші, Княжицький зазначив, що Зеленський користується повноваженнями президента під час війни та воєнним станом, щоб захопити більше влади, контролювати ЗМІ, відсторонитися від парламенту та ігнорувати законодавчий нагляд за тим, як і кому виділяються державні кошти та чи не є бенефіціарами бізнес-союзники українського президента або компанії, пов’язані з членами його правлячої партії.

Дехто також побоюється, що всесвітнє захоплення, яке зараз має Зеленський, підживлює його folie de grandeur.

— сказав колишній міністр, додавши, що це нездорово і не віщує нічого доброго.

Як і інші, він згадав, що український лідер, схоже, не бажає ділитися сценою чи увагою, подібно до того, як актор хоче отримати всі найкращі репліки, тоді як колишній помічник Зеленського розповів, що його офіс постійно робить соціологічні заміри, щоб перевірити, чи ніхто його не затьмарює.

Водночас Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, який також є колишнім міністром економічного розвитку та неофіційним радником уряду, відкидає твердження про те, що Зеленський має автократичну жилку.

— сказав він.

За словами Милованова, Зеленський будує національну державу і тому не має іншого вибору, окрім як обходити інституції, тому що занадто часто вони захоплені корисливими інтересами.

Але ці зауваження пролунали в розпал корупційного скандалу навколо незаконних виплат і надмірно завищених військових контрактів, що призвело до серії відставок і звільнень кількох високопоставлених українських посадовців, включаючи п’ятьох регіональних губернаторів і чотирьох заступників міністрів. Скандал вибухнув після того, як журналіст-розслідувач оприлюднив деталі шахрайських контрактів та бездіяльності уряду.

Водночас запевнення Зеленського не заспокоюють і деяких багаторічних оглядачів країни.

— сказав колишній високопоставлений дипломат США, який має значний досвід роботи в Україні.

Але також він додав, що на останніх зустрічах з опозиційними політиками та лідерами громадянського суспільства в Києві його вразило те, що

“На їх думку, розплата за це прийде щойно завершиться війна. І я вважаю, що, ймовірно, так і буде”, – сказав він.