Про в рази завищені ціни на яйця, картоплю, капусту та більшість інших "ходових" продуктів розказали як усі українські медіа (включно з Єдиним марафоном), так і New York Times й The Economist.
За ці пів року у сфері тилових закупівель відбулися деякі зміни. Завдяки закону, розробленому антикорупційним комітетом Верховної Ради, Центром протидії корупції (ЦПК) та Мінекономіки, інформація про вартість закупівель Міноборони та всіма інших оборонних замовників стала відкритою.
Проте у цьому процесі потрібно розуміти дві речі:
- жодна з цих змін не була ініційована Міноборони та не відбулася б без тиску громадськості;
- як писав ЦПК ще у лютому, реальний "капітальний ремонт" закупівель Міноборони можливий лише після створення спеціалізованої агенції закупівель та передачі їй всіх незбройних закупівель МО. Цей процес через зволікання конкретно міністра Резнікова почав рухатися лише у кінці квітня. Наразі позитивних зрушень у цьому процесі добивається створений при Міноборони Офіс змін.
Отже, питання чесних та прозорих закупівель в Міноборони – найбільшого під час війни закупівельника країни – досі не вирішене. Нижче розповімо, чому це так у цифрах та фактах.
Як змінювалися ціни у контрактах Міноборони
Перше падіння цін у контрактах Міноборони відбулося одразу після скандалу із "яйцями по 17" та публічного тиску. Наприклад, ціна тих самих яєць з 17 впала до 9 грн, картоплі – з 27 до 16 грн/кг, олії – з 111 до 89 грн/кг.
Другий етап зниження цін почався після того, як Міноборони у травні цього року почало проводити закупівлі на Prozorro. Проте ці ціни досі далекі від тих, за якими зазвичай відбуваються оптові закупівлі.
Завдяки відкритому доступу до інформації про закупівлі всіх оборонних замовників бачимо, що більшість із них, на відміну від міністерства, протягом повномасштабного вторгнення закуповували харчі за цінами, які відповідали ринковим, або ж були нижчими.
Хоча загальної спроможності у цих оборонних замовників, серед яких прості військові частини, набагато менше, ніж у Міноборони. Адже у частинах за закупівлі найчастіше відповідає лише одна особа, тоді як у міністерстві тільки по незбройних закупівлях працює понад 50 осіб.
Значну різницю у цінах Міноборони та інших замовників яскраво видно на графіках про закупівлі найбільш "ходових" серед військових продуктів: картоплю, яйця та олію.
Важливо розуміти: щоб справді проаналізувати закупівлі продуктів Міноборони, просто завантажити дані з Prozorro недостатньо. Наприклад, під час аналізу закупівель картоплі ми не враховували закупівлі молодої та ранньої картоплі.
Адже ціна такого продукту завжди є вищою, і порівнювати її з цінами картоплі, якою наші захисники харчувалися узимку – некоректно.
Далі – окремо по кожному графіку.
Картопля. Ціна на картоплю у контрактах Міноборони лише цього червня зрівнялися з цінами решти оборонних відомств та ринковими цінами (див. дані Держстату). Загалом починаючи з лютого минулого року, ціни інших замовників лише двічі перевищили міноборонівські.
Рекорд встановила минулого серпня Служба зовнішньої розвідки України із закупівлею картоплі по 23 грн/кг, при цьому середня ринкова ціна сягала 13,56 грн/кг, у Міноборони — 20 грн/кг.
Також у лютому цього року завищені ціни показала військова частина Держспецслужби транспорту Т0950 із картоплею за 19,4 грн/кг. При цьому середня ціна по Україні за даними Держстату сягала 9,57 грн/кг. Середня ціна в контрактах Міноборони за цей період – 19,2 грн/кг.
Яйця. "Яйця Міноборони по 17" за півроку встигли стати справжнім мемом. Одна з причин цьому – Резніков місяць ніяк не міг визначитися, у чому ж його відомство закуповує ті кляті яйця: у штуках чи кілограмах.
Проте Держаудитслужба підтвердила – яйця у Резнікова закуповували в штуках і вартість їх відповідала контракту, який цитував на Дзеркалі тижня Юрій Ніколов. Ціна у 17 грн за штуку з цього контракту вже також підтверджена і даними, розміщеними завдяки закону у Prozorro.
При цьому, військові частини Нацгвардійців у той самий період купляли яйця по 5,1-5,9 грн. За штуку, а не за кілограм.
Джерело: Prozorro
Соняшникова олія. До війни Україна була лідером у світі з виробництва соняшникової олії. Проте навіть цей відомий факт не зупинив Міноборони від космічної ціни на цей продукт.
Так, у грудні 2022 року Міноборони хотіло купити олію по 111 грн/кг, коли ціни у закупівлях Держспезвʼязку та Нацгвардії лишалися на рівні 60-65 грн/кг.
Чому схеми у закупівлях Міноборони і досі нікуди не ділись?
Головна причина – Міноборони досі проводить закупівлі "для своїх", а не на конкурентних умовах. Пропозиції щодо того, як наблизити ці умови закупівель до ринкових, для Міноборони підготувала робоча група при Мінекономіки. Проте ці пропозиції були відхилені.
Фактично міністерство обмежує доступ до своїх закупівель завдяки двом речам. Перша – обмеження інформації про закупівлі для реальних рітейлерів. Друга – існування такого собі "каталогу на 409 позицій", який керівник детективів НАБУ Андрій Калужинський називав основою для корупційної схеми із закупівлею харчів для ЗСУ.
Так, у червні під тиском громадськості та завдяки позиції Мінекономіки Міноборони вперше з початку вторгнення провело закупівлі харчів у Prozorro. До кожного із 22 аукціонів була прикута увага громадськості. Проте, як і прогнозував ЦПК, жоден з відомих рітейлерів на торги не прийшов.
Хоча зацікавлені в участі у тендерах були. З ними проводили декілька зустрічей, де рітейлери просили надати потрібну для постачання інформацію про приблизні обʼєми кожного з необхідних харчів та приблизні графіки поставок. Однак, Міноборони всупереч закупівельному законодавству не надало цієї інформації.
Інша причина, яка відлякує рітейлерів – дивні правила логістики у Міноборони. Міністр Резніков хизується, що його відомство діє за правилом "їжа ходить за військовим".
Проте на практиці це означає досить абсурдне правило: якщо боєць передислокується, наприклад, із Закарпаття до Харківщини, то їжу йому теж мають везти із рідного Закарпаття. А це означає зайві витрати з держбюджету на абсолютно зайву логістику.
При цьому провести закупівлі у Prozorro Міноборони могли ще у березні. Але замість цього відомство Резнікова продовжило контракти з компанією "Актив-компані" ще на три місяці.
Це та сама "Актив-компані", з якої і почався вже згаданий тут скандал. При цьому влітку Міноборони хотіло наступити на ті ж самі граблі втретє і знову продовжити той самий контракт. Але вимушене було забути цю ідею під тиском громадськості.
***
За пів року з часу скандалу питання прозорих і конкурентних закупівель можна було вирішити раз і назавжди.
Запропонований нами ще у лютому "рецепт" цього рішення у вигляді закупівельної агенції вже відомий у нашій країні на прикладі медичних закупівель, де від "схем Богатирьової" ми вже давно перейшли на етап, коли корупція у закупівлях ліків відійшла у минуле.
Проте через міністра Резнікова реалізація цього плану затягнулася на місяці. Сталося це через корупцію чи непрофесійність – не так важливо.
Важливий сам факт того, що для переходу до системного рішення проблеми міністерству знадобилися місяці. За ці місяці держава вже могла зекономити мільярди гривень. Ціни в закупівлях інших оборонних замовників це ще раз підтверджують. Мільярди, які саме ж Міноборони могло витратити на зброю для наших бійців і врятувати тисячі життів наших воїнів.
Хоча й тут – у закупівлях зброї – зважаючи на те, що після оплати Міноборони її не отримує, довіряти оборонному відомству стає дуже важко.
Закупівлі харчів Міноборони тепер публічні, але схеми Резнікова досі живі
