Добровільно здався в полон — знову на фронт? Що буде у великому законопроєкті про мобілізацію

Нардепка Мар'яна Безугла опублікувала нібито "чернетку" підготовлюваного великого законопроєкту про мобілізацію. У ньому багато резонансних змін. Серед іншого надання звільнення воїнам, які побували в полоні. Але з важливим зауваженням — тим, хто недобровільно здався ворогові. Фокус з'ясував, чи можна однозначно визначити мотиви захисника, який склав зброю перед окупантом.

Луганська область, літо 2022 року. Взвод українських бійців проводить розвідку ворожих позицій. По рації повідомляють, що на них рухаються російські танки у великій кількості. Наказ: "залишатися на місці". Командир взводу, оцінюючи ситуацію, розуміє, що їхніх сил не вистачить на протистояння і вирішує здатися в полон. Сьогодні майже всі бійці того взводу вже повернулися додому за програмою обміну полоненими. Командир, як і раніше, перебуває у полоні в окупантів.

Згідно зі статтею 430 Кримінального кодексу України "під добровільною здачею в полон розуміють добровільний перехід військовослужбовця, який навмисно перестав чинити опір ворогові, хоча мав фізичну можливість це робити, під владу противника". Передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

А тепер головне питання: чи засудять в Україні командира взводу, який ухвалив непросте рішення і врятував своїх побратимів, якщо він все ж виживе в полоні ворога і повернеться додому?

Цю історію Фокусу розповів правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Він навів її як приклад неоднозначних критеріїв під час визначення статусу "добровільна/недобровільна здача в полон". Звісно, йдеться не про тих, хто перейшов на бік окупанта і допомагає йому в боротьбі проти українського народу.

— каже Фокусу Павліченко.

На думку правозахисника, кожен, хто побував у полоні ворога, є жертвою, і вішати ярлики про добровільну чи недобровільну здачу в полон — неправильно і жорстко.

Тим часом народна депутатка від фракції "Слуга народу" і членкиня комітету національної безпеки Мар'яна Безугла опублікувала "чернетку" великого законопроєкту про мобілізацію, який має з'явитися вже найближчим часом у Верховній Раді.

Це не остаточна редакція тексту, і є ймовірність, що багато резонансних пунктів буде переглянуто або скасовано зовсім, але поки що багато запитань викликають деякі норми. Зокрема, визначення статусу "добровільна/недобровільна здача в полон". Редакція Фокусу зацікавилася цим питанням після того, як у "чернетці" законопроєкту з'явилося таке:

Не підлягають мобілізації 6 місяців протягом звільнення:

• з полону;
• строковики;
• хто був мобілізований і звільнений.

Підстава для звільнення:

• які побували в полоні (недобровільно);
• генерали за рішенням військового керівництва;
• які прослужили під час дії воєнного стану ... роки (розробляється).

І залишається незрозумілим, як влада ухвалюватиме рішення про добровільну/недобровільну здачу в полон, якщо чітких критеріїв для цього статусу немає.

— каже Павліченко.

Адвокат юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS Микола Максимов вважає, що наміри, прописані в чорновому варіанті законопроєкту, можуть дисбалансувати ситуацію всередині країни.

— каже Фокусу Максимов.

Адвокат припускає, що такі заходи можуть вживатися для того, щоб, якщо виникне гостра нестача мобілізаційного ресурсу, всім, хто повернувся з полону, ставити позначку "добровільна здача" і знову відправляти на фронт.

"Я сподіваюся, що це просто недоопрацювання законопроєкту і цей пункт виправлять або зовсім приберуть", — підсумовує Максимов.

Голова адвокатського бюро "Панфілова та Партнери" Дар'я Панфілова вважає, що занадто рано аналізувати "чернетку від Безуглої", оскільки багато зазначених у ній позицій мають сумнівний характер реалізації. Проте співрозмовниця Фокусу підкреслює, що поділу військовослужбовців за статусом "добровільна/недобровільна здача в полон" для отримання звільнення зі служби не буде. Усі, хто здався в полон з власної волі і, якщо це доведено в межах кримінального провадження, — несуть покарання згідно зі статтею 430 ККУ.

Але питання, як визначити мотиви воїна, якщо вони не такі очевидні, — все ще залишається незрозумілим.

Нагадаємо, у Верховній Раді готується законопроєкт, який передбачає вручення повісток електронною поштою та рекомендованим листом. За словами експертів, механізм вручення повісток електронною поштою на практиці реалізувати складно. Для цього представникам ТЦК потрібно у якийсь спосіб отримати електронні адреси тисячі військовозобов'язаних. Потім верифікувати їх — офіційна це пошта чи ні. Після цього — якось підтвердити отримання повістки адресатом електронною поштою.

У Запоріжжі придумали "новий спосіб" вручення повісток через третіх осіб. До рейдів військкомів і поліції підключили "Муніципальну варту".

Джерело