Час летить… 22 березня 2019 року перед фасадом Одеської національної наукової бібліотеки відбулася урочиста церемонія відкриття скульптурної композиції «Книголюб» авторства відомого скульптора Михайла Реви.
Що можна сказати про нашого Книголюба в день його народження? Йому сповнилося цілих два роки. Наче й небагато, та, попри дитячий вік, ця мила скульптура вже стала популярною й добре впізнаваною, що не зайве для зрілого мистецького твору. Він посів гідне місце серед туристичних атракцій, до числа яких новачкові потрапити нелегко, та став улюбленцем одеситів і гостей перлини біля моря. Навіть у непривітне міжсезоння не бракує охочих зробити селфі чи групову світлину з узагальненим образом читача найстарішої публічної книгозбірні України. А відтак глобальною павутиною його зображення ширяться світом — у фейсбуках, інстаграмах та інших тіктоках.
Образ нашого героя лаконічний. У його руках височенний стос книжок, який майже в чотири рази перевищує зріст фігури. Скульптура, на перший погляд, може видатися статичною, проте, щоб вартісна ноша не впала додолу, персонажеві доводиться втримувати баланс. Цей одесит має характер — незворушний і дещо іронічний: мудрість — це спокій, а знання — сила. «Книги — морська глибина! / Хто в них пірне аж до дна, / Той, хоч і труду мав досить, / Дивнії перли виносить», — пам’ятаєте Франка? У нашому випадку автор розвиває свою композицію ввись. За його задумом, вона спрямована не лише в небо, а й у нескінченність, латиною — «Infinitum». Саме такий напис на розгорнутій сторінці верхньої із 37 книг. На невисокому постаменті пам’ятника викарбувані слова: «More Books, Less Fear» («Більше книг, менше страху»), які належать меценатові проєкту, тоді — директорові видавництва «Гутенберг» Володимирові Усову.
Не виключено, що на Михайла Реву могла вплинути творчість класика ХХ століття, учня Огюста Родена, румунського і французького митця Костянтина Бринкуша — одного із засновників абстрактної скульптури, автора серії скульптурних нескінченостей. Вірогідно також, що батько «Книголюба», будучи представником генерації, для якої класичний рок був більше, ніж музикою, міг надихатися творчістю легендарних «Лед Зеппелін», зокрема «Сходами в небо»…
Будучи цілком самодостатньою, скульптурна композиція Михайла Реви органічно вписалася в єдиний ансамбль з історичною будівлею Одеської національної наукової бібліотеки — найкращим витвором архітектора Федора Нестурха, та поєднала історію з сучасністю.
У людини, яка споглядає цей витвір пластики, обходить його довкола, не може не виникнути питання до себе: «А скільки книг за місяць чи за рік прочитав я?».
Популярність нашого Книголюба зростає, його зображення вже «пішло в народ» і прикрашає титульну сторінку підручника для 11-го класу «Зарубіжна література», надрукованого у Києві видавництвом «Оріон» 2019 року.
А тоді, на церемонії відкриття, Михайло Рева зауважив: «Як би не владарював у нашому житті Інтернет, читання книг, шелест сторінок назавжди залишаться з нами. Він, Читач, тримає в руках книги, аромат яких вдихає, аромат книжкового паперу, він міркує, що ж можна відкрити за допомогою цих прочитаних книг, як стати мудрішим і добрішим?».
«Іншого такого пам’ятника в світі нема, іншої такої бібліотеки в світі нема. І місце сили вибрано ідеальне. Я кажу це не як адміністратор бібліотеки, а як відданий і вірний читач, котрий безмежно любить і шанує книги, завдяки яким позбувається страхів і стає кращим. Ця скульптура — подарунок кожній людині, яка читає, а не лише цій бібліотеці у рік її 190-ліття. Безперечно, це подарунок усім мислячим людям, які цінують силу книги. Це неймовірно прекрасна подія. Більше книг — менше страхів», — упевнена генеральна директорка Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України Ірина Бірюкова.
Різноманітних монументів, традиційних і новаторських, присвячених книзі, є чимало на всіх континентах. Серед скульптурних композицій в Україні, гідних особливої уваги, — пам’ятники Івану Федорову (Федоровичу) у Львові (1977), Кирилу і Мефодію в Мукачево на Закарпатті (1996) та Пам’ятник українській книзі в Коломиї на Івано-Франківщині (2016).
Володимир ГЕНИК.
БІЛЬШЕ КНИГ — МЕНШЕ СТРАХІВ