Без сліз не глянеш: яка доля очікує на стару будівлю Балтської пошти
12-08-2024, 19:00 |
На будівлю колишньої пошти у центрі Балти не можна дивитися без смутку. Розбиті віконниці, через які гуляє вітер і лазять любителі «гострих відчуттів», обдерті стіни, невпорядкована територія. А колись вона була окрасою міста.
Поштові послуги – для заможних?
Сотні столітть тому поштові послуги були доступні лише заможним людям. Тож тодішні поштові будівлі розкішно оздоблювались та ташувалися у найпрестижніших місцях.
Коли у 1797 році Балта стала повітовим містом Подільської губернії, організація тут пошти мала величезне значення. Тоді пошта доставлялась кіньми, а у 1865 році, після завершення будівництва залізниці, — транспортувалась залізницею.
— До цього доставляння пошти було непростою справою. Здійснювалось воно в умовах бездоріжжя у різні пори року. Тому в населених пунктах поруч з поштовими будівлями зводились конюшні, на яких на перегонах міняли коней. Відстані між містами вимірювались від пошти до пошти,
— розповідає краєзнавець Олександр Таскін.
Міжнародний телеграф і висока зарплата
Зведення нової будівлі пошти почалось у другій половині ХІХ століття.
– Це був індивідуальний проект. Будівля пошти зводилась з підвальним приміщенням, де була облаштована службова квартира. Фасад гармоніював з надбудовами горища. Два ажурні входи зі сходинками. Виготовлені в Одесі козирки. На подвір’ї фонтан і криниця. Праворуч – велика зала для прийому відвідувачів, в лівому крилі у 1880 році був облаштований міжнародний телеграф, а на початку XX століття — телефонна станція,
— продовжує краєзнавець.
Все було продумано для комфортної роботи колективу, адже держава дуже цінила поштових працівників, вони вважались елітою. Заробітна плата поштових чиновників була високою. Наприклад, заступник начальника пошти в той час отримував 100 рублів на місяць. Міг утримувати дев’ятеро дітей, оплачувати їх навчання в гімназії, повністю забезпечувати сім’ю. Коли діти підростали, то в основному ставали працівниками пошти.
Відомо, що начальником балтської пошти в 1904 році був Петро Негодаєв, заступником начальника в 1909-му — Стратоник Булаковський. Його дружина Олена працювала телеграфісткою, зять Михайло Негодаєв — телеграфістом.
Влада мінялась, але пошта працювала
Балтській пошті довелося пережити тяжкі революційні часи. Всі банди, які нападали на місто, у першу чергу захоплювали пошту і телеграф. Бувало, влада мінялась по кілька разів на день. Коли у місті буловстановлено радянську владу, багато чого на пошті було скасовано. Однак вона працювала. Аж поки на початку 2000-х не почалась реорганізація, яка й привела до занепаду не тільки самої будівлі пошти, а й поштового відділення.
— Пройшла реорганізація, і почало штормити. То нас кидали доЛюбашівки, то до Котовська (нині Подільськ). Пошту і телефонний зв’язок розділили. Ми стали як цех обслуговування споживачів і перейшли у будівлю, де базуємось зараз, — розповідає Людмила Юрченко, працівниця пошти. – Листів стали писати менше, періодичних видань майже ніхто не передплачує. Інвестицій у інфраструктуру не було, бо компанія щороку має фінансові проблеми. Словом, пошта занепадає.
Що тут буде — невідомо
– Ми хотіли зберегти для міста цю архітектурну пам’ятку. Писали листи, зустрічалися з керівництвом Укрпошти. Нам обіцяли передати її на баланс, а потім взяли і виставили на аукціон комплекс будівель поштового відділення зв’язку, не взявши до уваги наші звернення,
— каже Балтський міський голова Сергій Мазур.
Як відомо, новим власником цієї споруди став місцевий житель Олександр Висоцький. Що тут буде — поки невідомо. Але балтяни сподіваються, що старовинну архітектуру буде збережено і після ремонту вона знову стане окрасою міста.
– Ще є ті двері з унікальним візерунком і оглядовим віконцем, які відкривали багато поколінь балтян. Ця будова тривалий час була візитівкою нашого міста. Переконаний, що багато міст, маючи таку унікальну спадщину, пишались би нею і зробили б усе, щоб зберегти цю пам’ятку історії, культури і архітектури,
– розмірковує Олександр Таскін.
Довідка «ОЖ»
Культурна спадщина Балти включає 21 пам’ятку місцевого значення. Серед них 16 є пам’ятками архітектури та містобудування. Також у межах міста розташовані дві пам’ятки археології, одна пам’ятка історії, одна пам’ятка історії та монументального мистецтва та одна пам’ятка садово-паркового мистецтва.
Окрім того, під час натурних досліджень нерухомої культурної спадщини Балти виявлено ще 23 об’єкти, які пропонуються для взяття на державний облік.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.