Чи стане Одещина пустелею і чим нам загрожує підрив Каховської дамби?

На планеті відбуваються глобальні зміни клімату, спровоковані діяльністю людини. Квітучі колись райони перетворюються на пустелі та напівпустелі, скорочуються території, придатні для землеробства. Ця проблема безпосередньо стосується й на Одещині. Часті посухи стають нормою для нашого регіону, а прогнози вчених, м’яко кажучи, не надто оптимістичні.

Розповісти, які кліматичні зміни очікують на Одещину, ми попросили ректора Одеського екологічного університету Сергія Степаненка.

— Сергій Миколайович, зараз часто говорять про те, що Одещині загрожує спустошення. Чи це так і в чому це виражається?

— Кліматична система Землі вийшла зі стану рівноваги, в якій вона знаходилася останні 10 тисяч років і швидко наближається до критичного кордону. Цей процес вчені назвали «сучасною зміною клімату», і зумовлений насамперед діяльністю людей. Одним із негативних проявів цього глобального процесу є перехід до посушливого клімату на півдні України, зокрема в Одеській області. Цей процес швидко розвивається з кінця ХХ століття, і, на жаль, немає науково обґрунтованих причин вважати, що він припиниться у XXI столітті.

— Як проблема спустошення стосується біосфери Одеського регіону?

— Один із проявів зміни клімату в нашому регіоні — зникнення малих та середніх річок Причорномор’я, пересихання ставків та лиманів, відокремлених від моря, зростання середньорічної частоти та потужності таких аномальних явищ як посухи. За останні 40 років на території України зникли понад 10 тисяч малих річок, вода яких давала життя біосистемам та людським поселенням. За підрахунками наших учених, у 2040 році води навіть таких великих річок, як Дністер, значно обміліють, їхній рівень знизиться майже на 40 відсотків. А 2040 він уже ось, фактично не за горами.

Разом з просуванням на північ кліматичних зон, зміщуються і екосистеми. Тому гинуть старі та поступово з’являтимуться нові види флори та фауни. Там, де була степова зона, з’явиться зона напівпустель, з тією флорою та фауною, у тому числі тваринами та комахами, які притаманні цій зоні. Також з’являться нові шкідники, яких не були пристосовані місцеві види. Це також серйозна проблема.

— Чи може це вплинути на сільське господарство Одеської області?

– Формування в південних областях зони посушливого клімату вимагає якнайшвидшої адаптації аграріїв до вирощування сільськогосподарських культур методами сухого землеробства. Це така реальність, яку вже усвідомили всі фермери, бо без відновлення зрошувальних систем південні регіони перестануть бути житницею України. У тому випадку, якщо аграрії не впораються з цими проблемами, більшість товаровиробників у нашому регіоні стануть неконкурентоспроможними.

За підрахунками фахівців університету, вже до 2035 року майже вдвічі знизиться врожайність кукурудзи, на 35 відсотків – пшениці озимої, на 40 відсотків – картоплі, на 70 відсотків – ярого ячменю. Також на 25-30 відсотків очікується зменшення врожайності виноградної лози залежно від сорту.

Необхідна закупівля насіння стійких до посух культур або сортів, нової техніки та освоєння відповідних агротехнологій. Зокрема, доведеться в умовах ризикованого сухого землеробства переглянути підходи до обробітку ґрунту, збереження вологи та підживлення рослин з урахуванням вегетаційного періоду їх розвитку, сівозміни та норм висіву.

— А як вплине вибух Каховської греблі на екологію нашого регіону?

— Внаслідок руйнування дамби Каховської ГЕС відбувається додаткове надходження до Дніпровсько-Бузького району північно-західної частини Чорного моря (до складу якого входить і Одеський район) значної кількості біогенних та органічних речовин, змитих із поверхні затоплених територій. Крім того, в море можуть потрапити забруднюючі речовини токсичної дії: нафтові вуглеводні, важкі метали, різноманітні хімікати, які використовуються для вирощування сільгосппродуктів. Велика можливість розмиву каналізаційних станцій, скотомогильників, кладовищ, сховищ відходів тваринництва, вигрібних ям, що може призвести до високих рівнів мікробіологічного забруднення річкових та прибережних морських вод.

Проникнення забруднених вод з Дніпровсько-Бузького лиману в Одеський район відбувається при східних, південно-східних та південних вітрах. Внаслідок надходження у море значної кількості біогенних та органічних речовин із Дніпровсько-Бузького лиману можливий розвиток «цвітіння» водоростей, як це було, наприклад, у 2019-2020 роках. Можлива загибель морських та прісноводних організмів у придонному шарі та прибережній зоні моря. Ці явища можуть розвиватися та спостерігатися протягом кількох місяців після руйнування греблі. У зв’язку з цим однозначно неможливе відкриття цього року купального сезону у містах Южне, Одеса, Чорноморськ та на Кароліно-Бугазі. Протягом кількох днів поверхневе забруднення досягне узбережжя Румунії та Болгарії.

Водночас, вважаємо, що надходження в море додаткових обсягів стоку Дніпра не спричинить підвищення рівня моря та опріснення вод північно-західної частини.

Ирина Сорокина