Нові правила мобілізації. Що передбачає ухвалений Радою закон

Верховна Рада 11 квітня ухвалила "багатостраждальний" урядовий закон про мобілізацію. 

Напередодні остаточного голосування народні депутати до глибокої ночі розглядали в залі понад 4 тисячі відхилених оборонним комітетом правок. У цьому процесі брали участь лише кілька десятків парламентарів, тому жодного позитивного рішення ухвалити не вдалося. 

Але в день голосування в четвер на засіданні зʼявилися понад 300 депутатів. Також у залі були присутні міністр оборони Рустем Умєров, головнокомандувач Олександр Сирський і бойові комбриги.

Перед голосуванням до парламентарів звернувся командувач Обʼєднаних сил Юрій Содоль. Він закликав Верхову Раду підтримати законодавчу ініціативу в комітетській редакції.

Згодом депутати буквально впродовж півгодини – без дискусій – ухвалили закон. 

Фінальна версія документа суттєво відрізняється від початкової. Чимало ключових положень, які закладалися в першому варіанті, як-то зниження призовного віку до 25 років або скасування статусу "обмежено придатний", вже унормовані.

Головною зміною в законі, безумовно, є виключення норм щодо конкретних термінів демобілізації військовослужбовців. 

Це сталося за пропозицією Олександра Сирського, який в листі до Рустема Умєрова від 9 квітня запропонував винести положення про підстави звільнення і ротацію військових в окремий законопроєкт. Мовляв, через значну кількість депутатських правок ці питання потребують додаткового вивчення. 

"Українська правда" пояснює, що передбачає ухвалений парламентом закон, як відбуватиметься мобілізація цивільних, які категорії громадян не підлягатимуть призову на військову службу, на кого поширюватиметься бронювання, чим базова військова служба відрізняється від строкової і як каратимуть ухилянтів.

Що зміниться для військовозобовʼязаних

• Мобілізації підлягають громадяни віком від 25 до 60 років. Закон про зменшення призовного віку з 27 до 25 років президент підписав на початку квітня. 
• Електронні повістки громадянам не надсилатимуть. Їх й надалі вручатимуть лише у паперовому вигляді.
• Людина, яка отримала повістку, має з'явитися в конкретний територіальний центр комплектування (ТЦК) у визначений повісткою термін. Поважною причиною неявки може бути стихійне лихо, хвороба, смерть близького родича. Якщо людина вчасно не доїхала до військкомата, упродовж трьох днів має пояснити ТЦК – чому.
• Електронний кабінет призовника, військовозобовʼязаного чи резервіста, в якому акумулюються дані про нього, реєструється добровільно. Кабінет Міністрів протягом двох місяців після опублікування закону має забезпечити створення та функціонування е-кабінету.
• Під час проведення мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані постійно носити із собою військово-обліковий документ (приписне посвідчення, військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобовʼязаного) і предʼявити його на вимогу представника ТЦК або поліцейського. Ті зможуть перевірити документ в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобовʼязаних та резервістів. Представник ТЦК або поліцейський зобовʼязані фіксувати процес перевірки документів на камеру або телефон.

Чоловікам доведеться показати військово-обліковий документ і прикордоннику, якщо він вимагатиме цього на пункті пропуску через державний кордон або у прикордонній смузі. 

• Після публікації закону у всіх військовозобовʼязаних буде 60 днів, щоб уточнити свою актуальну адресу проживання, контактну інформацію та інші військово-облікові дані. Зробити це вони можуть в ТЦК, ЦНАП або через електронний кабінет. 

Якщо зараз громадяни не в Україні, то вони можуть відправити інформацію до ТЦК через електронну пошту, подзвонити туди або зареєструвати електронний кабінет і оновити дані в ньому. Ще раз підкреслимо: повістки через е-кабінет їм не надсилатимуть.

• Громадянам, які постійно проживають за кордоном, необхідно стати на військовий облік в Україні. Як саме вони мають це зробити – визначатиме Кабінет міністрів.

• Отримати консульські послуги в закордонних дипустановах України військовозобов'язані віком від 18 до 60 років зможуть, тільки якщо вони оновили свої військово-облікові дані.
• Паспорт і закордонний паспорт військовозобов'язані також зможуть оформити, лише якщо матимуть при собі військово-облікові документи.
• Цивільні чоловіки від 25 до 55 років, які отримали інвалідність ІІ та ІІІ груп після повномасштабного вторгнення (за винятком військових), мають ще раз пройти медико-соціальну експертизу (МСЕК), щоб підтвердити її висновки.
• На військову службу можуть призвати засуджених до умовного терміну, крім тих, хто вчинив злочини проти національної безпеки України. Такі громадяни проходитимуть військову службу у спеціалізованих підрозділах військових частин.
• Обовʼязкової мобілізації жінок не буде. Вони мають стати на військовий облік, якщо здобули медичну або фармацевтичну освіту та придатні до служби за станом здоров’я і віком. Жінки, професія яких споріднена з військово-обліковою спеціальністю, можуть стати на військовий облік за бажанням. 
• Зауважимо, що під час воєнного стану жінки, які перебувають на військовому обліку, призиваються на військову службу добровільно.
• У мирний час жінки можуть вступити на військову службу або службу у військовому резерві тільки добровільно – за контрактом.

Базова військова служба і загальновійськова підготовка у мирний та воєнний час

• Замість строкової запроваджується базова військова служба. Її проходять громадяни від 18 до 25 років. Вони можуть самостійно обрати період проходження служби до того, як їм виповниться 24 роки. 
• Базова військова служба у воєнний період триватиме до 3 місяців, з яких не менше 1 місяця – базова загальновійськова підготовка і до 2 місяців – фахова, а мирний час – до 5 місяців – 3 місяці загальновійськової підготовки і 2 місяці фахової. 
• Направлятимуть громадян на проходження базової військової служби районні держадміністрації у взаємодії з ТЦК та органами місцевого самоврядування. 
• Відстрочка від такого направлення надається призовникам, які навчаються або визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я. Вона діє до 24-х років.
• Призовники зобов’язані щороку до 1 жовтня подавати у ТЦК документи, що підтверджують їх право на відтермінування служби.
• Крім цього, відстрочку надають призовникам, яких підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення або щодо яких кримінальна справа розглядається судом, – до ухвалення рішення.

• Із 1 вересня 2025 року в закладах фахової передвищої та вищої освіти, військових вишах та військових навчальних підрозділах вишів впроваджується базова загальновійськова підготовка. Чоловіки зобовʼязані її проходити, а жінки – за добровільною згодою. 
• Студенти вишів можуть не проходити базову загальновійськову підготовку, якщо вони за станом здоровʼя визнані непридатними, або вже служили в Україні чи інших державах (до набуття українського громадянства).
• Чоловіки до 60 років, які не пройшли базову загальновійськову підготовку або військову службу, не зможуть вступити на державну службу або розпочати роботу в органах місцевого самоврядування, прокуратурі і поліції. Виняток – непридатні до служби за станом здоров’я.

Хто не підлягає призову на військову службу 

• Громадяни, непридатні до військової служби за станом здоров‘я (що підтверджено висновком ВЛК) або віком.
• Люди, які відповідно до висновку військово-лікарської комісії визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців. Після завершення цього терміну вони зобов’язані пройти ВЛК.
• Заброньовані працівники (докладніше про це – далі в тексті).
• Багатодітні батьки, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей, за винятком тих, хто перебуває в розлученні і вже більше трьох місяців не сплачує аліменти. 
• Жінки та чоловіки, які самостійно виховують щонайменше одну дитину віком до 18 років.
• Батьки, опікуни, піклувальники, батьки-вихователі, прийомні батьки, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю або тяжко хвору дитину.
• Батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи.
• Усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, які утримують неповнолітню дитину.
• Громадяни, які зайняті постійним доглядом за хворими дружиною (чоловіком), дитиною, батьками.
• Опікуни особи, яку суд визнав недієздатною.
• Люди, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи, а також інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
• Громадяни, які утримують одного зі своїх батьків або одного з батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи.
• Люди, які виховують неповнолітню дитину та мають чоловіка (дружину), що проходить військову службу.
• Громадяни, близькі родичі яких загинули або зникли безвісти під час проведення АТО, ООС, повномасштабної війни.
• Члени сімей Героїв України, які загинули під час Революції Гідності.

У законі також прописаний перелік державних службовців, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

• міністри і їх заступники, керівники державних органів та органів державного управління;
• дипломати;
• народні депутати і депутати Верховної Ради Криму, уповноважений ВР з прав людини, голова та члени Рахункової палати;
• судді, у тому числі Конституційного суду України, члени і дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, а також члени Вищої кваліфікаційної комісії.
• працівники органів військового управління Міністерства оборони, Збройних сил, Держспецтрансу, Держспецзвʼязку, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, апарату і експертної служби Міністерства внутрішніх справ;
• держслужбовці, які забезпечують діяльність президента, парламенту та уряду (виходить, що в тому числі і ті, хто давав експертні висновки щодо закону про мобілізацію).

Крім цього, не підлягають призову на військову службу здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, вищий за попередній. А також – докторанти та інтерни. 

Науковим і науково-педагогічним працівникам може надаватися відстрочка за умови, що вони працюють у закладах освіти не менш як на 0,75 ставки.

ТЦК перевіряє підстави щодо надання військовозобовʼязаним відстрочки та оформлює її, зокрема за допомогою Держреєстру призовників. Порядок такого оформлення встановлюється Кабінетом міністрів.

Водночас закон визначає категорії військовозобовʼязаних, на яких поширюється бронювання. Відповідно бронюванню підлягають:

• держслужбовці категорії "А", голови обласних і районних рад, а також сільські, селищні, міські голови;
• держслужбовці категорії "Б" і "В", працівники органів місцевого самоврядування – до 50% серед усіх військовозобов’язаних, які працюють в установі; 
• працівники Національної поліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, органів прокуратури, Бюро економічної безпеки, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони, судів, органів досудового розслідування, патронатних служб державних органів;
• робітники підприємств, установ і організацій, які виконують мобілізаційні завдання;
• працівники підприємств, які критично важливі для забезпечення потреб Сил оборони або функціонування економіки під час воєнного стану. 

Напередодні голосування довкола "важливих підприємств" розгорівся скандал, оскільки діючі критерії та механізм їх визначення дозволили потрапити в перелік багатьом компаніям, які з великою натяжкою можна назвати критичними в умовах війни.

Суспільний резонанс змусив Дениса Шмигаля доручити уряду розробку оновленої постанови про бронювання та визначити вичерпний перелік об’єктів та підприємств критичної інфраструктури. Щоб усе було "справедливо і без підстав для маніпуляцій". Щоправда, про такі ініціативи з тією ж самою риторикою говорили ще в січні, але за три місяці нічого не змінилося.

У свою чергу державні установи зобов’язані оформити відстрочку своїх заброньованих працівників у конкретних ТЦК.

Які правила встановлюються для військових

Початкова версія проекта закону передбачала достатньо жорсткі умови для демобілізації військовослужбовців. Але там вони хоча би були. 

Під час підготовки проєкту закону до розгляду в другому читанні ці положення виключили за зверненнями головнокомандувача Олександра Сирського, міністра оборони Рустема Умєрова і премʼєр-міністра Дениса Шмигаля. 

Питання демобілізації має бути чітко прописане в окремому законопроєкті. Народні депутати доручили урядовцям розробити і зареєструвати в парламенті проєкти законів щодо удосконалення механізмів ротації військових під час воєнного стану, їх демобілізації та медико-соціальної реабілітації. Проте терміни виконання доручення не визначені. 

У парламенті обговорювалося, що Кабмін має підготувати норми щодо демобілізації впродовж 8 місяців. Однак до зали це рішення так і не дійшло, тому терміни залишилися розмитими.

Водночас у законі про мобілізацію перераховані сімейні обставини та інші поважні причини, які дають право звільнитися з військової служби. 

Наприклад, під час воєнного стану такими є вагітність для жінок, самостійне виховання неповнолітньої дитини, усиновлення, виховання неповнолітньої дитини з інвалідністю, утримання повнолітньої дитини з інвалідністю І або ІІ групи, необхідність постійно доглядати за дружиною (чоловіком) з інвалідністю І або ІІ групи, а також ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання або відсутності кінцівок тощо. 

Право звільнитися з військової служби в запас мають військовослужбовці, які повернулися з полону. Але якщо вони вирішили продовжити службу, то зможуть отримати додаткову оплачувану відпустку тривалістю 90 днів.

У законі також передбачені пункти щодо мотивації військовослужбовців на час воєнного стану (і це окрім вже встановлених Кабміном щомісячних виплат). 

• За знищену або захоплену ворожу техніку виплачується винагорода від 4 до 300 розмірів прожиткового мінімуму (від 12 тисяч до 908 тисяч гривень).
• Військовослужбовцям і їх дружинам (чоловікам) не нараховуються штрафні санкції, пеня, відсотки за користування кредитом. Це не поширюється на кредитні договори щодо придбання житла або автомобіля.
• При укладанні першого контракту військовослужбовці мають право на компенсацію 50% від першого внеску з іпотеки, а також додатково по 100 тисяч гривень після першого і другого років служби. Компенсація надається військовому лише один раз. Як це відбуватиметься на практиці – має визначити уряд.
• Упродовж трьох місяців з дати укладання першого контракту військові мають право отримати сертифікат на купівлю автівки в розмірі 150 тисяч гривень. Такий сертифікат видається тільки один раз. 
• Розмір щорічної відпустки для військовослужбовців залишається без змін – до 30 днів плюс 10 за сімейними обставинами або з інших важливих причин. Мінімальний строк відпустки має складати не менше 15 днів. Військовим також надається додаткова відпустка за знищену ворожу техніку, але не більше 15 днів на рік.

Окрім того, парламент доручив уряду розробити нормативно-правові акти щодо умов, розмірів і порядку мотиваційних виплат військовим під час воєнного стану. Зокрема це стосується одноразової винагороди в розмірі 70 тисяч гривень для тих, хто впродовж 30 днів виконує бойові завдання на "нулі", території противника і тимчасово окупованій території.

Як каратимуть ухилянтів

Ухвалений закон також передбачає положення щодо покарання тих, хто ухиляється від мобілізації. Їх обмежуватимуть у праві користування власним транспортним засобом. 

Як це відбуватиметься на практиці?

• Коли громадянин не зʼявляється в ТЦК за повісткою, відмовляється проходити медичний огляд, уточнювати військово-облікові дані, керівник центру комплектування звертається до поліції з вимогою затримати його та доставити до ТЦК. 
• У разі отримання письмової відповіді від поліції, що вони не змогли знайти цього порушника, керівник ТЦК упродовж 5 днів надсилає йому вимогу про виконання обовʼязків – поштою в паперовій формі. Форма і зміст документа визначається Міністерством оборони.
• Вимога вважатиметься врученою, навіть якщо людина не отримала її на руки. Відмітки в поштовому повідомленні про неможливість вручення документа за зазначеною в листі адресою достатньо, щоб ініціювати обмеження щодо "ухилянта". 
• У людини є 10 днів, щоб виконати цю вимогу. 
• Через 10 днів ТЦК звертається до суду і просить тимчасово обмежити порушника в праві керування власним транспортом під час мобілізації – до виконання або відкликання вимоги. 
• Рішення суду передають до державної виконавчої служби. 
• Суд може відмовити ТЦК, якщо позбавлення прав залишить людину без основного законного джерела доходу – тобто, якщо людина працює водієм. А також, якщо вона використовує транспортний засіб у зв’язку зі своєю інвалідністю чи інвалідністю особи, яку вона утримує. 

Втім, Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні законопроєкт, який передбачає  встановлення конкретних штрафів за порушення законодавства про військовий облік і мобілізацію, тому згодом перелік обмежень може розширитися.

Закон про мобілізацію набере чинності через місяць з наступного дня його опублікування в парламентському виданні "Голос України".

Джерело