Учителька Доброславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. — гімназія» Ірина Володимирівна Крецу, талановито володіючи голкою, творить на полотні справжні рукотворні дива. Паралельно з педагогічною роботою обдарована жінка вже не пер-ший рік бере участь у районних, обласних виставках, ярмарках, майстер-класах, присвячених мистецтву вишивки.
А все почалося відтоді, коли восьмикласниця Іринка побувала на екс-курсії в Західній Україні. Дуже гарно там було: і сині гори, і віковічні смереки, і стрімкі гірські потічки… Та найбільше дівчинці запали в душу вишивки місцевих майстринь: такі яскраві й гарні — очей не відвести.
Тож, повернувшись у рідне селище, школярка почала робити перші кроки в цьому виді мистецтва. Стібок за стібком, хрестик за хрестиком – й у неї на очах народжувалися дивовижні узори. Радості не було меж!
Згодом, набувши певного досвіду, юна вишивальниця почала переносити ті узори на наволочки, простирадла, рушники… Кожен новий витвір, зізнається, вона пропускала крізь свою чутливу дівочу душу.
Дещо пізніше з невимовним піднесенням Ірина працювала над головною, як сама вважає, вишивкою її життя — іконою «Свята вечеря», на якій зображені Ісус Христос та дванадцять апостолів. Особливою гордіс-тю майстрині є й інші, а їх більше десятка, вишиті ікони.
З роками Ірина Володимирівна захопилася вишивкою бісером, яка й нині приносить їй особливе задоволення. Дуже гарні на полотні, наче живі, виходять птахи, звірі, квіти, пейзажі...
— Якщо якась розпочата вишивка зачепить мою душу, — каже, — можу й ночами над нею працювати, поки задумане не втілю на полотні.
Найпершим поціновувачем вишитих дружиною виробів є чоловік Олександр, який всіляко підтри-мує її.
Захоплення Ірини передалося і її сестрі Наталі, яка також працює вчителькою у місцевій школі і вже має в своєму доробку чимало майстерно вишитих картин. До захоплення доньок свого часу долучилася й мати — педагог з багатолітнім стажем — Лариса Валентинівна Науменко. Й ось уже не перший рік сімейне тріо вишивальниць у вільний від основної роботи час творить красу, засіваючи полотна квітами та добром.
А ще варто зазначити, що Ірина Володимирівна Крецу – не лише сумлінний працівник педагогічної ниви і талановита майстриня-вишивальниця, а й турботлива мама чотирирічного первістка Іванка, любляча дружина і гарна господиня. Гармонійне поєднання усіх її іпостасей є запорукою любові, злагоди і взаємоповаги у сім’ї.
Іван РАФАЛЬСЬКИЙ.
смт Доброслав.
ПОЛОТНО, ЗАСІЯНЕ КВІТАМИ І ДОБРОМ