Медичні огляди працівників: коли проходити і хто за них сплачує?

Під час працевлаштування або в процесі трудової діяльності працівники мають проходити медичні огляди. Роз’яснення з питань періодичності таких медоглядів, їхніх особливостей та відповідальності за відмову їх проходити «Одеському життю» надала юристка Одеського бюро правової допомоги №3 Одеського міського центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги Тетяна Піроженко.

Періодичність та особливості медоглядів

Медичні огляди проводяться, щоб усебічно оцінити стан здоров’я працівників та визначити, чи можуть вони виконувати свої трудові обов’язки. У Кодексі законів про працю України вказано, що роботодавець повинен організувати проведення різних типів медоглядів для своїх працівників, а саме:

• попередні — під час працевлаштування для визначення стану здоров’я працівника та виявлення професійних захворювань, які могли виникати раніше на попередніх роботах;
• періодичні — протягом трудової діяльності для працівників на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі з метою виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань. Такі медогляди забезпечують спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів, а також допомагають визначити можливості працівника продовжувати роботу;
• щорічні — обов’язкові для осіб, які не досягли 21 року.

Зазначимо, що роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення медичних оглядів, а за час перебування працівника на обстеженні має зберігатися його посада та середній заробіток. Про це йдеться у статтях 123 та 169 Кодексу законів про працю України.

Медогляди на важких та ризикованих роботах

Обов’язкові попередні та періодичні медогляди проводяться для працівників у наступних випадках:

• на важких роботах — вантажі, висока температура або вологість, надмірна запиленість чи загазованість повітря, інтенсивний шум, променева енергія тощо;
• якщо умови праці шкідливі та небезпечні — робота на висоті, у лісовій охороні, під землею, у газорятувальній службі тощо;
• у разі професійного добору — водолазні, аварійно-рятувальні роботи; роботи, що передбачають носіння вогнепальної зброї; роботи з гасіння пожеж; роботи, пов’язані із застосуванням вибухових матеріалів; роботи на вибухо- та вогненебезпечних виробництвах тощо;
• на водійських посадах — під час огляду медики проводять опитування, яке стосується стану здоров’я, тривалості сну, настрою тощо.

Що буде, якщо не пройти медогляд?

Згідно зі статтею 46 Кодексу законів про працю України, за роботодавцем закріплено право відсторонення працівника від роботи у разі відмови або ухилення від проходження обов’язкових мед¬оглядів. Також він має право притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності та зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати (стаття 17 Закону України «Про охорону праці»). Зі свого боку роботодавець теж може понести адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за несвоєчасність проходження працівниками обов’язкових медоглядів.

Зверніть увагу!

Особи, молодші 18 років (під час прийняття на роботу) та молодші 21 року (щорічно, незалежно від професії та виду робіт), не допускаються до роботи без проходження медогляду. Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено наказом № 46 Міністерства охорони здоров’я від 31.03.1994 року.