|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Для більш коректної експертної оцінки редакція «Слова», як це неодноразово бувало, звернулась до ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України». «Досліджено податкові системи країн, які займають передові позиції в світовій морській галузі з використанням аналітичного та порівняльного підходів, та розроблено рекомендації по удосконаленню податкової системи в сфері морського транспорту України», - розповідає науковий співробітник відділу ринку транспортних послуг Інституту Ростислав Зотєєв: «1 Досвід таких країн, як Греція, Китай і Японія, демонструє, що тоннажний податок є ефективною альтернативою корпоративного оподаткування та різноманітних портових зборів для судноплавної галузі. Так, наприклад в Греції, завдяки прив’язці до тонннажу суден, а не до прибутків, цей податок забезпечує стабільність надходжень до бюджету, знижує податковий тягар і є привабливим для компаній, що працюють у сфері міжнародних перевезень. Такий підхід зменшує фінансові ризики для судновласників, роблячи юрисдикцію більш конкурентоспроможною у глобальній логістичній системі. У Греції тоннажний податок повністю замінює корпоративний, дозволяючи звільнити судноплавні компанії від обов’язку сплачувати податок на прибуток, що особливо важливо для суден, які не завжди працюють на межі високої прибутковості. 2.Заміна різноманітних портових зборів, як в Китаї та Японії, спрощує багато процесів, зокрема: Простота адміністрування- один збір значно спрощує процес обчислення та сплати. Це знижує бюрократичні витрати як для судновласників, так і для адміністративних органів. Уникнення складних формул і розрахунків різних зборів дозволяє зосередитися на ефективності бізнес-процесів. Прозорість та зрозумілість- єдина ставка є прозорою і зрозумілою для судновласників. Вони точно знають, скільки потрібно сплатити, що дозволяє краще планувати фінанси та уникати непорозумінь. Зменшення часу на оформлення-сплата одного збору займає значно менше часу порівняно з необхідністю розрахунку та оформлення кількох різних зборів. Зниження конфліктів - множинні збори часто стають причиною спорів між судновласниками та адміністраціями портів, оскільки складно перевірити правильність нарахування. Один збір мінімізує такі ситуації. 3. Також країни запроваджують податкові стимули для екологічно чистих суден, зокрема, податкові знижки на тоннажний податок для суден, що використовують альтернативні види палива або мають низькі рівні викидів CO₂. Наприклад, у Греції та Китаї існують гранти для модернізації суден, що сприяє впровадженню "зелених" технологій, які є важливим компонентом для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. 4. На основі міжнародного досвіду доцільно запровадити гібридну систему тоннажного податку, яка охоплюватиме як українські судна, так і іноземні судна, що заходять до українських портів. Така система допоможе зменшити податковий тягар на вітчизняних судновласників і водночас створить привабливі умови для міжнародних компаній, що дозволить Україні посилити свою роль у глобальній судноплавній індустрії. Додатково пропонується створити цифрову платформу для автоматизації податкового обліку та сплати, що зменшить бюрократичне навантаження та підвищить прозорість системи. Впровадження тоннажного податку на основі міжнародного досвіду дозволить Україні посилити свою конкурентоспроможність на ринку морських перевезень, залучити іноземних інвесторів і забезпечити стабільні доходи для розвитку портової інфраструктури. Такий підхід сприятиме інтеграції України в міжнародні транспортні мережі та забезпечить сталі умови для розвитку морської галузі. Грецька модель тоннажного податку є однією з найбільш лояльних у світі, стимулюючи інвестиції та модернізацію флоту. Китай і Японія пропонують гнучкі підходи, але зберігають корпоративне оподаткування. Україна наразі не має системи тоннажного податку, що створює додаткові фінансові зобов’язання для вітчизняних судноплавних компаній. Запровадження гнучкішої системи оподаткування могло б стати важливим стимулом для розвитку морської галузі в Україні», - наголошує Ростислав Євгенович. Потрібна тільки політична воля, спрямована на довгостроковий результат. Конкуренція в глобальній судноплавній індустрії величезна і буде тільки зростати. Ми втратили час і ринки, по великому рахунку вже майже нема чого втрачати крім узбережжя, але якщо в нас залишились довга воля та інтелект то ми можемо ще здивувати світ і відродити морську галузь.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
|
![]() ![]() ![]()
| ![]() ![]() |