У неділю, 17 листопада, в Одеському музеї західного та східного мистецтва відкриється міжнародна імпреза «Від моря до моря: АКВАРЕЛЬ», у якій задіяні провідні митці Європи. Більшість з них є чільними представниками фірми «Fabriano» — відомого виробника паперу та акварельних фарб за найновішими технологіями, організатора престижних тематичних виставок.
Серед учасників: Анна Массініса, Катерина Сава, Ігор Сава, Габріель Маццара, Массіміліано Локко, Роберто Занґареллі (всі — Італія), Зіфрід Йордан (Німеччина), Наталя Студенкова (Словаччина).
Це перший подібний вернісаж маститих акварелістів у такому складі в Україні (куратори — Анатолій і Галина Кравченки). Кількарічні контакти наших спілчан з представниками фірми «Fabriano», участь в італійських виставках втілилися у нинішньому паритетному проєкті.
Презентована виставка — перша із тематичної серії, що передує масштабній бієнале «Море акварелі», яка, вже третя, відбудеться восени 2020 року. Нагадаю, цей міжнародний проєкт стартував у 2016-у. Про його популярність і перспективність свідчить хоча б той факт, що коло учасників поступово розширюється, зокрема й зарубіжне представництво. Базовим майданчиком є Одеський музей західного і східного мистецтва.
Хто ж вони, ці митці, а найперше — їхні твори, які сформували досить камерну експозицію у «чорному залі» музею? Не претендуючи на повноту характеристики, зазначу, що названі акварелісти не просто високотехнічні, а й віртуозні, артистичні у своєму творчому самовираженні.
Італійська група, яка домінує на виставці, складається, переважно, з членів оргкомітету проєкту «Фабріано в акварелі» (Fabriano in Acquarello), завдяки якому його фундатори (куратор — Анна Массініса) культивують високий професіоналізм. Якщо ми звикли, що у жанровому плані в акварелі переважають пейзаж і натюрморт, то ця художниця — одна з небагатьох, хто у своїй творчості звертається до фіґуративу, вирішуючи композиції у дусі поп-арт.
На нинішній виставці представлена її серія портретів видатних митців минулого і сучасного, вирішених у графічній манері письма: Леонардо да Вінчі, Тулуз Лотрек та інші. Вони виконані з фото, але в авторській інтерпретації. Персонажі ніби розглядаються через призму часу і кожному з них притаманна певна, переважно стримана, кольорова тональність. «Ми — професіонали, що імпровізують, проєктують, творчо експериментують, компонують і критично ставляться до творчості», — зазначила Анна у передньому слові до каталогу виставки «Fabriano in Acquarello», що відбулася цьогоріч.
Катерина Сава надає перевагу квітковим мотивам. Її твори написані емоційно, до чого спонукає сама техніка акварелі. Квіти передані на нейтральному, але сповненому світла, барвистому тлі. Самі роботи колористично насичені й ефектні. Серед улюблених квітів авторки — троянди і ромашки. Мотиви робіт інтимні, композиційно букети розміщуються компактно, що викликає у пам’яті флористичну рокайльну вишивку. Більша сторона акварелі не перевищує пів метра. Власне, цей поширений формат фірми «Fabriano» уподобали й інші автори — учасники виставки.
Для Габріеля Маццара характерне прагнення до узагальнення, відмова від деталей, навіть космічний погляд на краєвид, у якому домінують земля, силует сучасного міста і небо. На думу спадає вислів: «Що таке мистецтво? Це коли все зайве відкидається». Урбаністичні композиції Габріеля мають споглядальний характер, вони символістичні, й особисто у мене певним чином воскрешають у пам’я-ті твори Чюрльоніса.
Ігор Сава, ще один чільний учасник цьогорічної імпрези, розвиває в акварельній техніці традицію ведути — зображення міського пейзажу з його багатою класичною архітектурою, затишними вуличками італійських міст, наповнених життям. У цих роботах етюдного характеру автор висловлюється сповна, тому вони сприймаються як завершені твори. Художник любується силуетами ренесансних і барокових соборів з їх величавими куполами, переливами мокрого асфальту і вібрацією поверхні ріки у променях вечірнього чи ранкового світла, уміло при цьому оркеструючи кольорові й тональні плями композиції. Свого часу Ігор віддав належне і такому популярному стилю, як сецесія. Це своєрідні ремінісценції на творчість Альфреда Мухи («Натхнення»).
Дуже близький до Сави за мотивами і манерою письма Массіміліано Локко. Інколи останній обмежується гризайлем, але при цьому забувається, що маєш справу з градаціями одного кольору, — настільки переконлива робота.
Напередодні відкриття виставки наді-йдуть роботи Зіфріда Йордана і Наталі Студенкової. Гостя із Словаччини, на відміну від італійських колег, планує особисто прибути на відкриття. Вона не побоялася того, що в Україні йде війна: західні ЗМІ, особливо італійські, створили не дуже привабливий образ нашої країни, перебільшуючи географію військового конфлікту.
На відкритті виставки «Від моря до моря: АКВАРЕЛЬ» очікується присутність почесних гостей з Києва — представників Національної академії мистецтв України, запрошено також керівництво Національної спілки художників України.
Щодо перспектив. Участь провідних італійських акварелістів у проєкті «Від моря до моря: АКВАРЕЛЬ» дає можливість налагодити тісніші контакти з українцями, зокрема і з Одеським музеєм західного та східного мистецтва. Наступного року двосторонні контакти реалізуються виставкою творів з Італійського музею всесвітньої акварелі («Фабріано»). До слова, нині, відомі ще два подібні центри розвитку цього живопису — Відень (Австрія) і Мехіко (Мексика).
Володимир КУДЛАЧ.
АКВАРЕЛЬНІ ЕМОЦІЇ